Після зустрічі з НЕЮ ти ніколи не спиш до самого ранку.
- Не сплю, бо ти не даєш мені такої можливості! - аж верескнув він. - Не чіпай мене!
- Не треба так дратуватися, Майкле. Я тільки хочу...
- А я нічого не хочу! Чуєш, нічого, крім спокою!
- Так і я ж хочу спокою, - зраділа вона, що в них виявилися спільні бажання. - Спокою, і більше нічого.
Він не відповів, і Лінда збагнула, що вони мріють про різний спокій: вона - позбутися привиду, а він - позбутися
її.
“Ну піду я... згину, щезну, - думала жінка з гіркотою. - Так і він же тоді згине, кинутий напризволяще. Привид
ще нікого до добра не доводив...”
- Майкле, - по хвилі озвалась, - інспектор з Кримінальної дзвонив.
- Ну...
Лінда відчула, як він насторожено завмер.
- Цікавився, чи ти приходиш додому.
- Хай цікавиться, - а сам насторожено дихання стримує і увесь напружився, готовий в будь-яку мить дременути
із спальні.
- Майкле, тебе можуть арештувати за той пістолет. Адже користуватися променевою зброєю без спеціального
дозволу забороняється. Де ти його дістав, той страшний пістолет?
- Ти часом не найнялася агентом до Кримінальної служби?
- Щоб тебе врятувати, я ладна найнятися хоч до диявола, аби він лише існував. А ти... ти пішов би сам до них,
здав би той проклятий пістолет, і все було б добре.