- Хай скажуть спасибі, що я їх тоді порятував. Робот з них лишив би хіба що попіл.
- Ось за те, що ти їх врятував, вони й милують тебе. Тільки заберуть пістолет. Так мені наказав детектив Джо. А
він добрий, йому можна вірити... Схаменися, прошу тебе. Не будеш же ти вік ховатися, втікати із спальні чорним
ходом. Зрештою, вони арештують тебе на роботі, а тоді неприємностей не оберешся. Шеф не любить тих
працівників, якими цікавляться люди з Кримінальної. Ти ж знаєш його думку з цього приводу: “Сьогодні
зацікавилась Кримінальна служба, а завтра, дивись, і Політична”.
Майкл мовчав...
“Треба що-небудь робити, аби нарешті позбутися тієї безтілесної зваби й порятувати бідолашного Майкла”... -
вирішила Лінда, встала і спустилася на перший поверх.
- Постривай же... постривай, - бурмотіла. - Я ж тобі... - що вчинить - того й сама ще не знала. - Я тобі покажу...
покажу...
Спинилася перед годинником, важко дихаючи:
- Сидиш? Причаїлась у годиннику і мовчиш? Думаєш, так і житимеш у мене безплатним квартирантом? Не
вийде.
В безсилій люті шкребла блискучий корпус годинника, але навіть слідів не залишалося на твердому червоному
дереві. Нігті ламалися. Коли б мала сталеві пазурі...
З тильного боку годинника, між дверцятами і задньою стінкою, помітила вузеньку, ледве видиму щілину.
- Ага... ага... ось я тебе... - бубоніла, колупаючи нігтем ту шпарку.
Стомившись (від гніву вона почувала себе геть знесиленою), стояла, хрипко дихаючи, й гарячково міркувала...
Щось придумавши, метнулась на кухню (де й сила взялася!) і відразу ж повернулась з кухонним ножем. Лезо в