би він спробував на моєму місці...” - але відразу ж і прогнав ті думки, бо здалося, що хтось невидимий підслуховує,
про що це думає у жінки під боком державний інспектор Х’юлетт Кларнес?
Згадавши про свою мрію мати мільйон, Х’ю знову перевернувся і подумав, що оскільки він живе у Країні Рівних
Для Всіх Можливостей, то - хоча б теоретично, - він може стати мільйонером. Ось як тільки це на практиці
здійснити?
Годинник у вітальні пробемкав північ.
“В цю мить у холі вілли “Двох щасливців” з’явиться Дженні, - подумав він, ледь зачувши бій годинника. - Агент
там, напевне, вже витріщився на таке диво...”
Згадка про привид повернула думки в інший бік. Той професор з двома “ф” наприкінці свого прізвища запевняв,
що за такий винахід можна легко відхопити мільйон. Жаль, що не він, не Х’юлетт Кларнес, винайшов таку
штукенцію’-був би оце багатим і не думав би, як залатати в сімейному бюджеті дірку після одного з’їденого
індика...
Перевернувся...
- Доки ти будеш крутитись, наче тебе хто смажить на рожні? - хрипким голосом озвалась дружина.
XXII
Скільки він так пролежав - не пам’ятає. Коли прийшов до тями й насилу розплющив очі, у холі ніби
посвітлішало, і він здогадався, що зійшов місяць.
Помацав потилицю і відчув під пальцями чималу ґулю.
“Геть зіпсували мені вид іззаду”, - подумав він, як завжди, вдаючись у критичних ситуаціях до рятівного
гумору.