– Це ти зараз намагаєшся пожартувати?
– Ні, – одразу споважнів хлопець. – Вибач.
– Вона завагітніла і, м-м, має лягати в лікарню. Не через вагітність. Там інші причини.
– Які? – пожвавився він. Хвороби були його коником.
– Ну, не знаю. Здається… здається, запалення легенів. Чи щось таке. Їй ще не поставили діагноз. Але в лікарню кладуть. І вона там здаватиме аналізи… кров… і ще якийсь.
– Так, – кивнув хлопець, заохочуючи продовжувати.
– Коротше, вона дуже боїться, що батьки довідаються про вагітність, і тому питає, чи може лікар за результатами аналізів з’ясувати, що вона вагітна.
– Зараз так говориш, ніби це ти вагітна.
Руті кольнуло під серцем. Кілька секунд дівчина не могла збагнути, що не так, а тоді до неї дійшло: Русецький не знає про її вагітність. Вона аж підвисла – застигла із роззявленим ротом, – але за мить по тому в мозку немовби ввімкнувся аварійний механізм, який в обхід свідомості перебрав на себе контроль над ситуацією. Рута надміру театрально закотила очі й рівним, абсолютно невідповідним її внутрішньому станові голосом відказала:
– Я розповідаю про подругу, ім’я якої тебе не обходить. Просто треба, щоб ти мене зрозумів. Розумієш?
«Господи, Статник, що ти плетеш?» – шугнуло на задвірках свідомості.
Тимофій усміхнувся так, наче почув анекдот на похороні.
– Припустимо, так.
Рута відчувала, що забрехалася, і що найгірше – здогадувалася, що хлопець також це відчуває, проте відступати не було куди. Що втрачати?
– Ну то як? Лікар може дізнатися? – Вона опустила погляд, збовтала ложечкою чай. – Ну ось, наприклад, якби я була вагітна… тобто чисто теоретично… тоді, коли потрапила до тебе в реанімацію, ти б це визначив?
Його обличчям пробіглася ледь уловна тінь.
– Ні.
Рута так переконала себе, що лікарі після стількох аналізів просто не можуть не виявити вагітність, що пропустила заперечну відповідь повз вуха й на автоматі запитала далі:
– І як саме?
– Що як саме? – не второпав хлопець.
ebooksa