(Чому в одних місцях так багато пилу, а в інших його практично немає?)
…звичайно, впевнений.
(І ще не забудь про замок… адже двері чомусь були замкнені тільки на один… якщо господар їде надовго…)
— Добре, — мовив Алекс, про щось роздумуючи. — Де ти зараз?
— У вітальні.
— Перевір що з вікном, воно розбите?
Головний підійшов до вікна і відсунув портьєру:
— Було, але зараз…
— О’кей, не важливо, — перебив шеф. — На підлозі нічого не лежить, звичайно ж… — Було незрозуміло, запитує він чи стверджує.
— Ні, нічого. А що…
— Усе, забудь про це… Ага, ще дещо: перед тим, як почати, перевір
— Добре, як тільки сядемо в маш… — він не договорив, бо зв’язок перервався.
Після розмови з Алексом дурне передчуття тільки підсилилося.
Головний повернувся в коридор. Боксер із Сивим уже закінчили з сумками і про щось тихо переговорювалися. Косий порпався у відкритій коридорній шафі.
— Давайте, ворушіться, — кинув Головний. — Але спершу перевірте всі кімнати. І ще:
У цей момент Косий із виглядом щасливого шукача скарбів витяг із нижньої полиці коридорної шафи стопку порнографічних журналів.
— Гляньте-но! Це улюблені дівчатка нашого цяці-хлопчика Гери. Ого! Ти тільки подивися — Косий сунув обкладинку верхнього журналу під ніс Боксеру.
— Пішов ти… — огризнувся той.
— Часу мало, — Головний глянув на Косого. — Залиш це й займися справою.
Боксер і Сивий узялися за каністри: