— Печінки бракує в оленя. Очевидно, що печінка містера Барбера не відповідала стандартам якості. Її частково вирізали й оглянули, є розріз уздовж комірної вени. У нього знебарвлена, циротична печінка. Вона й досі в тілі, хочете поглянути?
— Ні, дякую. А як щодо загрудинної залози?
— Солодке м’ясо, так, відсутнє в обох випадках. Агенте Старлінг, ніхто ще не наважився вимовити це ім’я, правда?
— Ні, — відповіла Старлінг, — не наважився.
Порив вітру з санітарного тамбура, і в дверному прорізі з’явився худорлявий, ніби вивітрений чоловік у твідовій спортивній куртці й штанях кольору хакі.
— Шерифе, як Карлтон? — спитав Голлінгсворт. — Агенте Старлінг, це шериф Дюма. Нагорі в реанімації кардіології лежить брат шерифа.
— Тримається, як може. Лікарі кажуть, що стан стабільний, але прогноз обережний, що б це не означало, — відповів він і гукнув надвір: — Заходь сюди, Вілбурне.
Шериф потиснув руку Старлінг і представив другого чоловіка:
— Це офіцер Вілбурн Муді, мисливський інспектор.
— Шерифе, якщо ви хочете побути поруч із братом, ми можемо піднятися нагору, — сказала Старлінг.
Шериф Дюма похитав головою:
— Мене до нього не пускатимуть іще півтори години. Без образ, міс, але я викликав Джека Кроуфорда. Він приїде?
— Він застряг у суді, саме давав показання, коли ви зателефонували. Гадаю, дуже скоро він дасть про себе знати. Дуже вдячні вам за те, що ви так швидко нас сповістили.
— Старий Кроуфорд викладав у мене на курсах Національної поліцейської академії в Куантіко, то було стільки років тому, що й не злічити. Ну дуже хороший чоловік. Якщо він прислав вас, то ви, певно, знаєте, що робите. Не хочете взятися за справу?
— Прошу, шерифе.
Шериф дістав із кишені куртки записник:
— Чоловіка, що лежить тут зі стрілою в голові, звати Донні Лео Барбер, білошкірий, тридцять два роки, мешкає в трейлері у парку Трейлз-Енд, що в Кемероні. Місце роботи ми встановити не змогли. Звільнений на загальних засадах без права відновлення у військово-повітряних силах чотири роки тому. Має ліцензію на збирання планерів і силових пристроїв, видану Федеральним управлінням авіації. Колись працював аеромеханіком. Штраф за незначне порушення — ненавмисний постріл із вогнепальної зброї в межах міста, штраф за порушення чужого права власності протягом останнього сезону полювання. Визнав себе винним у браконьєрстві, коли незаконно полював на оленя в окрузі Самміт, коли то було, Вілбурне?
— Два сезони тому, він щойно отримав назад свою ліцензію. В Управлінні про нього знають. Він за підранками ніколи не бігаʼ. Якщо воно не падаʼ прямо там, то він жде наступне… Якось…
— Розкажи, що ти знайшов сьогодні, Вілбурне.
— Ну, я їхав собі дорогою місцевого значення номер сорок сім, десь за милю на захід від того мосту, годині о сьомій цього ранку, коли мене спинив старий Пекман. Він важко дихав і тримався за груди. Тільки й міг, що розтуляти й затуляти рота і показувати кудись у ліс. Я пройшов углиб густого лісу, ну, не більш ніж сто п’ятдесят ярдів, а там цей Барбер, розвалився на стовбурі дерева зі стрілою в голові, і цей олень, теж зі стрілою. Вони ще принаймні з учора задубіли.