Ганнібал

— О-о-окей, я слухаю, — сказав Мейсон.

— Мені треба усунути з посади Ловенстайна на двадцять сьомій дільниці, це десять мільйонів доларів мінімум, — відповів Крендлер, схрестивши ноги й позираючи кудись у темряву, не знаючи, чи бачить його Мейсон. — Це тільки на ЗМІ. Але я гарантую, що в нього є слабкі місця. Моя робота передбачає знати такі речі.

— І в чому його слабина?

— Скажімо просто, що його поведінка…

— Річ у грошах чи вагінах?

Крендлеру було незручно вимовляти слово «вагіна» в присутності Марґо, хоча Мейсона, вочевидь, це не турбувало.

— Він одружений, але в нього тривалий роман із суддею апеляційного суду штату. Було винесено кілька постанов на користь його помічників. Можливо, ці рішення — просто збіг, але тележурналісти його засудять, а це мені й треба.

— Суддя — жінка? — спитала Марґо.

Крендлер кивнув. Не знаючи, чи бачить його Мейсон, він додав:

— Так. Жінка.

— Шкода, — мовив Мейсон. — Краще, якби він був голубим, так, Марґо? Проте не варто кидатися цим лайном самому, Крендлере. Не треба, щоб ця інформація походила від вас.

— Ми склали план, що дасть можливість виборцям…

— Не треба кидатися лайном самому, — повторив Мейсон.

— Я просто переконаюся, що Юридична наглядова комісія знає, на що звертати увагу, аби це лайно стовідсотково прилипло до Ловенстайна. Ви певні, що зможете мені допомогти?

— Можу допомогти половиною суми.

— П’ять?

— Не треба так зневажливо говорити «п’ять». Будемо говорити з належною повагою — п’ять мільйонів доларів. Цими грошима мене благословив Господь. І за їх допомогою я виконуватиму Його волю: ти отримаєш цю суму лише тоді, коли Ганнібал Лектер опиниться в моїх руках, — сказав Мейсон і кілька секунд просто дихав. — Якщо це станеться, ти перетворишся на містера Крендлера-Конгресмена від двадцять сьомої дільниці, вільного й незаплямованого, і єдине, про що я тебе попрошу, — протидіяти Акту гуманного забою тварин. Якщо Лектера дістане ФБР або його десь схоплять копи і все завершиться летальною ін’єкцією — радий нашому знайомству і до побачення.

— Я не можу завадити його арешту, якщо він попадеться якійсь місцевій юрисдикції. Або якщо на нього вийде контора Кроуфорда, це я теж не можу контролювати.

— У скількох штатах на доктора Лектера чекатиме смертна кара? — спитала Марґо.

Голос у неї був хрипкий, проте гучний і низький, як у Мейсона, — від гормонів, що вона приймала.