Ганнібал

— Мейсоне, є дуже непогані шанси, що в тебе лишилася придатна сперма, і можна домовитися про безболісний збір…

— Збір моєї придатної сперми? Схоже, ти з кимось уже порадилася.

— Тільки зі спеціалістами в клініці репродуктивної медицини, усе конфіденційно, — вираз обличчя Марґо пом’якшився, навіть у холодному світлі акваріума. — Ми впораємося з дитиною, Мейсоне, ми ходили на курси для майбутніх батьків, Джуді виросла у великій, толерантній родині, а ще є групи підтримки для батьків однієї статі.

— Коли ми були малими, Марґо, ти могла зробити так, щоб я кінчив. Могла зробити так, що я вистрілював, наче скоропальний міномет. І дуже швидко.

— Коли ми були малими, Мейсоне, ти мене кривдив. Кривдив, вибив мені лікоть, коли змушував робити те… я й досі не можу підняти більш ніж вісімдесят фунтів[99] лівицею.

— Ну, ти ж відмовилася брати шоколадку. Я вже казав, що ми про це поговоримо, коли завершимо справу, люба сестричко.

— Зараз просто зробімо тести, — сказала Марґо. — Лікар може взяти зразок, безболісно…

— Яке ще безболісно, я все одно там нічого не відчуваю. Можеш смоктати, поки обличчя не посиніє, воно вже не буде так, як колись. Я вже примушував до цього людей, жодного результату.

— Лікар може взяти безболісний зразок, просто щоб перевірити, чи є в тебе рухливі сперматозоїди. Джуді вже почала приймати кломід. Ми слідкуємо за її циклом, ще багато треба підготувати.

— Мені й досі не випало щастя познайомитися з твоєю Джуді. Корделл каже, що в неї ноги колесом. Скільки ви вже в парі, Марґо?

— П’ять років.

— То чому б тобі не привести її до мене в гості? Ми могли б… щось придумати, так би мовити.

Пролунав останній удар північноафриканських барабанів, у вухах Марґо забриніла тиша.

— А чому б тобі не провернути свою маленьку оборудку з міністерством юстиції самостійно? — сказала вона, наблизивши губи до його вушного отвору. — Чому б тобі не спробувати влізти в телефонну будку разом із цим сраним ноутбуком? Чому б тобі, бляха, не заплатити ще кільком макаронникам, аби вони впіймали хлопця, що перемолов твоє обличчя на собачий корм? Ти казав, що допоможеш мені, Мейсоне.

— І допоможу. Просто треба подумати, вибрати вдалий час.

Марґо розчавила в кулаку два волоські горіхи й витрусила шкаралупу на простирадла Мейсона.

— Тільки не роздумуй надто довго, Посміхунчику.

Велосипедні бриджі засвистіли, мов випускали пару, — Марґо вийшла з кімнати.

Розділ 46

Арделія Мепп готувала, коли мала бажання, і, коли вона готувала-таки, виходило неймовірно смачно. Її предки були ямайцями та ґалла[100], і наразі вона займалася куркою джерк[101]. Арделія чистила від насіння перець «шотландський капелюшок», обережно тримаючи його за ніжку, і оскільки вона відмовлялася платити набавку за порізаних курчат, то доручила цю справу Старлінг, видавши їй різницький ніж і різницьку дошку.