Опасиста, кругленька, проте обличчя ще зберігало сліди колишньої вроди. Вже двадцять літ, як батько, Шафік, просватав її за Жаміла, і вона пішла за нього, найзнадливіша бегума в Ільєусі. Врода в Арузи від матері, зате свавільність і затятість — батькові.
Під вікном хтось уперто насвистував жваву мелодію з «Турецького маршу».
Дорогою до пансіону Тілде, з його несправжніми, але шикарними француженками, — то такі штучки, що пальчики оближеш, запевняв Алваро Фарія, — Жаміл Скаф раптом спинився і, взявши Фадула під руку, з нервовим смішком запитав, як йому сподобалася Аруза.
— Красуня, бегума. А про виховання й говорити годі.
Тоді земляк приголомшив його запитанням:
— Хочеш одружитися з нею? — І додав скоромовкою, мало не задихаючись: — «Меблі» процвітають, я відкриваю філіал в Ітабуні й закладаю какаову плантацію в Ріо-де-Брасо. Аруза в нас одиначка. — Тоді знову запитав: — Хочеш одружитися з нею?
Ошелешений несподіваною пропозицією, Фадул навіть не оцінив належно французьку любов, якої удостоївся. Вже згодом, у готелі «Мамеде», до нього дійшло, що то Жаміл Скаф вибирав жениха для Арузи.
Жамілове бажання знайти жениха для дочки було цілком природним і зрозумілим, гідним усілякої похвали. Бо який батько не дбає про щастя й майбутнє своєї дитини?
Фадул попрохав дозволу трохи подумати, мовляв, у наступний приїзд до Ільєуса він неодмінно дасть відповідь. І подякував за виявлені честь і довіру.
Наступного ранку, подавшись на вокзал, Фадул Абдала рушив дорогою, що привела його до підніжжя гори Конкіста. Випадково чи зумисне? На вершині гори стояв колеж Скорбної Богородиці сестер урсулинок, де вчилися на вчительок початкових класів шляхетні дівчата Ільєуса й усієї какаової зони. Уранці й увечері вихованки веселою зграйкою піднімалися і спускалися з пагорба. А внизу вже чатували кавалери.
Аруза, побачивши його з валізою, як у мандрівного крамаря, з капелюхом у руці, скинутим для привітання, мимоволі аж скрикнула. З досади чи хвилювання? Вона познайомила його з подружкою Белщьєю, сусідкою й повірницею: дівчата саме розмовляли про нього. На вокзал Фадул поніс із собою образ дівчини в блакитно-білій формі.
На перерві Аруза почала виливати душу в улюбленому куточку під манговими деревами. Белінья слухала, але допомогти не могла. Зате інша пансіонерка, Аута Роза, бідова й хитра другокурсниця, порадила закоханій дівчині, як спекатися обранця її батька. Вона бачила його внизу: простакуватий, прокурений гевал, цілковита протилежність випещеному бакалаврові, за яким сохла Аруза і який сохнув за Арузою.
На цей ризикований крок Аута Роза штовхала її з усією відвертістю. Доведеться зібрати всю свою мужність, кинути виклик рідним і суспільству. Ця Аута Роза, за словами черниці Ани де Жезус, яка вилучила її таємне листування, була справжня сатана в спідниці. Замкнута на сім запорів за високими мурами колежу, вона зуміла не тільки листуватися з коханим, поетом Жозе Жуліо Калазансом, а й нишком сходитися з ним. Інакше як би зміг редактор і видавець «Грапіунської газети» в передаваних через Белінью посланнях так яскраво й безсоромно описати тіло студентки, звичайно заховане під блакитно-білою формою? Прочитавши палкі послання, черниця Ана де Жезус згрішила подвійно: одно — що прочитала, а друге — що засунула їх під матрац, не показавши матері ігумені. Бона симпатизувала учениці: дівчина відчайдушна й легковажна, але серце в неї золоте. Черниця Ана де Жезус до постригу теж була молода й кохала.
Аута Роза вміла нав’язувати свою волю: Аруза зачаровано слухала її сатанинські поради.
У самотині Великої Пастки Фадул Абдала брав Арузу Скаф щоночі, добровільно чи силою, уві сні чи наяву.
Зваживши всі за і проти, Фадул урешті наважився: треба їхати в Ільєус і женитись, — коли це раптом у Велику Пастку дорогою до фазенди Санта-Маріана завітав полковник Робустіано де Араужо. Він зупинився у старого Жеріно, начальника кабрів, приставлених охороняти склад сухого какао, потім верхи навідався до Фадулової крамниці. Полковник приїхав з дорученням від його ільєуського друга Алваро Фарії — той завсідник барів, гральних домів і кабаре завжди знав усі міські новини. Він просив полковника розповісти Фадулові про весілля дочки Жаміла Скафа.
Як, Арузи? Два місяці тому її ще ніхто не сватав, а^нині таке хапливе весілля? Полковник Робустіано де Араужо промовистим жестом склав руки перед животом.
Вагітна? Коли ще нема, то скоро буде приплід, подейкують злі язики. Аруза й доктор Епітасіо Насименто, вільний бакалавр, не побоялися сліз дони Жордани та гніву Жаміла. Молодий адвокат щойно приплив з Баїї, збирається зробити швидку кар’єру і, певно, таки доб’ється свого.
Жаміл Скаф, людина ділова, поспішив з весіллям, щоб дочка встигла похизуватися перед вівтарем фатою і флердоранжем. Бо якщо зволікати, живіт надто округлиться, доказав зі сміхом полковник. Дружками будуть Белінья і Аута Роза.
Фадул вислухав новину мовчки. Почекав, поки на дорозі зникне полковників кінь, а тоді вилаявся спересердя: касамабук-шармутуа!
ebooksa