Вибух помилував його риси. Лорд Руперт був прекрасним і в смерті. Навіть цівки крові, що витекли з рота, вух і ніздрів, не псували краси цього чудового обличчя.
Я скрушно сів біля мерця, погладив його мокре волосся крилом. І раптом побачив, що його груди здіймаються.
Боже, що зі мною зробилося!
Я так кричав і метушився, що Летиція, заклопотана допомогою пораненим, озирнулася в мій бік.
— Капітане, там ще один! — крикнула вона. — Може, він живий! Підберіть його, у вас у човні залишається місце!
Дезессар сварливо відказав:
— Ви хочете, щоб ми перекинулися?
Та потім, певно, помітив золотий медальйон і наказав підпливти ближче.
— Це моє, всі чули? — заявив він. — Я помітив труп першим! Моя особиста здобич!
Простягнув руку, відштовхнув мене і зірвав ланцюжок.
— «Mermaid»[32], — прочитав він. — Значить, англієць.
Підплив другий човен. Логан сказав:
— Це, певно, і є той багатій, власник «Русалоньки». Прикро, що здох. Можна було б узяти гарний викуп.
— Та він дихає! — вигукнула тут моя розумничка. — Нумо, хлопці, беріть його!
— Дихає? — Дезессар швидко промовив: — Перший до нього доторкнувся Я, а отже, він мій. Всі свідки! За статутом, будь-яка здобич, взята прямо з води, належить тому, хто захопив, а не судновласнику і не короні!
— Обережніше, у нього можуть бути переламані кістки, — звеліла матросам Летиція.
На березі Летиція оглянула полоненого. Кістки були цілими, рани не відкриті, але він був нерухомий і непритомний.
Я чув, як францисканець, який стояв поряд і перебирав чотки, тихо сказав:
— Contusio.
Дівчинка невпевнено озирнулася на нього. Лікування контузій вона ще не проходила.