Всі моряки страшенні нахаби й лихослови, та Логан заткнув би за пояс будь-якого соромітника. Його масні, з масою пікантних подробиць, розповіді про перемоги над жінками всіх рас і національностей мали на «Ластівці» великий t успіх. Але це аж ніяк не заважало ірландцю без упину хреститися, бурмотіти молитви і класти побожні поклони перед розп’яттям, прибитим до основи грот-щогли. Варто комусь спом’янути чорта чи бовкнути щось блюзнірське (матросів, як відомо, хлібом не годуй, а дай щось бовкнути), і штурман відразу ж робив богохульникові суворе попередження.
Ось для ілюстрації, розмова між Летицією і рудим Гаррі, підслухана мною на другий або третій день плавання.
Моя вихованка поцікавилася, хто була та вагітна особа, з якою він так ніжно прощався на причалі.
— Мати моєї майбутньої дитини, — з гордістю відповів штурман, — дай їй Боже благополучно розродитися.
— І ви її кохаєте?
— Звісно! Що за питання?
Летиція допитливо дивилася на нього, намагаючись розібратися у невідомій матерії — любовних стосунках між чоловіками і жінками.
— Але це не завадило вам напередодні ввечері прийняти пропозицію татуся Пома і піти до шльондри?
Ірландець страшенно здивувався.
— Чому я повинен був відмовлятися від дармового гостинця?
— Та ви ж одружені, — збентежено пролепетала дівчина.
— У мене такі дружини в кожному порту. Я всіх їх люблю, а вони люблять мене — поки я з ними.
— А коли вас нема?
— Те, чого я не бачу і про що не знаю, не існує, — відказав штурман, виявивши схильність до філософії. — Тільки б знати достеменно, що діти, яких народжують мої баби, не від когось іншого. Ну, на це у мене є свої способи перевірки.
— Навіщо вам діти, якщо у вас у кожному порту дружина?
— Діти — дар Божий. А найгірший злочин на світі — витравити плід, — суворо сказав Доган і перехрестився.
Побачивши, що співрозмовник зовсім спантеличений, він підморгнув:
— Дарма, Епіне, ви ще замолодий. Я навчу вас, як поводитися з бабами.
Рудий Гаррі весь складався з якостей, котрі рідко поєднуються в одній натурі. Так само легко, як непристойність з побожністю, в ньому співіснували добродушність і залізна твердість. Незабаром після того, як наш корабель вийшов у бурхливі води Біскайської затоки, я став свідком сцени, що змусила мене поглянути на штурмана по-новому.
Він сів грати в ландскнехт з Пронозою, вкрай неприємним молодиком, який одного разу спробував вирвати перо у мене з хвоста. Мічман був галасливим, хвалькуватим і до того ж нечистим на руку, при цьому шахраював не витончено, як мій колишній вихованець Ож"є, а геть невигадливо. Логан розкусив шулера при першій же здачі.
ebooksa