У коридорі відлунював скрип і гуркіт від закривання полірованих кришок.
У Будинку було тихо. Десь далеко вітер обігнув пагорб, підхопивши свій останній вантаж — маленькі темні цвірінькаючі зграйки.
Тімоті піднімався сходами нагору, сходинка за сходинкою, і гірко плакав.
Розділ 10
На захід від жовтня[10]
Четверо кузенів — Пітер, Вільям, Філіп і Джек — затрималися після Дня повернення додому, бо над Європою нависла хмара приречення, печалі й зневіри. У темному Будинку не вистачало кімнат, тому їх заткнули мало не догори ногами в сарай, який незабаром згорів.
Як і більшість членів Сім’ї, вони були незвичайними.
Сказати, що більшість із них спали цілими днями, а ночами займалися казна-чим, — це не сказати нічого.
Відмітити, що дехто з них вміє читати думки, а дехто — літати разом з блискавками та падати на землю разом із листям — це применшити їхні таланти.
Можна ще додати, як дехто з них не відбивається в дзеркалах, а інші вміють прибирати різних форм, розмірів і фактур в одному й тому ж люстрі, але так ми просто повторимо плітки, які люди мають за правду.
За мухоморовим виглядом, за поганковим мірилом ці хлопчаки скидалися на своїх дядечків, тітоньок, двоюрідних братів і сестер, бабусь і дідусів.
Вони — це майже будь-який колір, котрий ви можете наколотити протягом однієї невсипущої ночі.
Хтось із них юний, а інші були свідками, як Сфінкс уперше занурив свої кам’яні лапи у хвилі піщаного моря.
І всі четверо кохали одного дуже особливого члена Сім’ї та не могли без нього існувати.
Сесі.
Сесі. Вона — причина, справжня й головна причина, чому шалені кузени залишилися та не давали їй проходу. Адже вона сповнена всіма відчуттями всіх істоту світі, ніби гранат зернятками. Вона — це кінотеатр, театр і художня галерея всіх часів і народів.
Попросіть її вирвати вашу душу, як хворий зуб, і відправити її понад хмари, щоб охолодити запал, і ось ви вже високо в небі ширяєте в тумані.
Попросіть її схопити ту ж саму душу і поселити її в дерево, і наступного ранку у вашій зеленій чуприні співають птахи.
Попросіть перетворити вас на чистий дощ, і от ви вже кропите собою все підряд. Попросіть стати місяцем, і раптом ви вже бачите своє бліде світло, яке фарбує загублені міста внизу в колір надгробків та примар.
Сесі. Майстриня екстрагувати душу й підняти на поверхню житейську мудрість, вправна передати її тварині, рослині або мінералу; лише назвіть об’єкт на вибір.