Король у Жовтому

22
18
20
22
24
26
28
30

— Звісно. Ця гра у квача з полісменом внесла різноманітність у його життя. Але тепер його знають, тож доведеться зав’язувати із цим. Він втік додому. Той бешкетник завжди так робить, коли до ловів долучаються садівники. А шкода, йому так подобається качатися на травичці.

Потім вони обговорили Гастінґсові плани на майбутнє. Кліфорд ввічливо запропонував допомогу в студіюванні.

— Розумієш, той старий котяра — я маю на увазі превелебного Байрама — розповів мені про тебе задовго до нашої першої зустрічі, — пояснив Кліфорд, — тож ми з Еліотом будемо раді зробити все, що в наших силах.

Потім, знову звірившись із годинником, він пробурмотів:

— У мене є десять хвилин, аби встигнути на потяг до Версаля. Aurevoir[117].

Він уже зібрався було йти, як раптом помітив дівчину, що прогулювалась біля водограю, і шанобливо зняв капелюха, збентежено усміхнувшись.

— Чому ти не у Версалі? — спитала вона, вдаючи, що не помічає присутності Гастінґса.

— Я… я туди саме збираюся… — знічено відповів Кліфорд.

Якусь мить вони дивились один на одного, а потім Кліфорд, червоний мов рак, пробурмотів:

— З твого дозволу, маю честь представити тобі мого друга, месьє Гастінґса.

Гастінґс низько вклонився. Дівчина приязно усміхнулась, але було щось холодне у спокійному кивку цієї охайної парижанки.

— Мені б хотілося, — сказала вона, — аби месьє Кліфорд приділяв мені більше уваги, особливо коли перебуває у товаристві такого чарівного американця.

— М-може, я вже піду, Валентино? — спитав Кліфорд.

— Звісно, — почулось у відповідь.

Кліфорд неохоче пішов, здригнувшись, коли дівчина докинула: «І передай мої найщиріші вітання Цецилії!» Потім дівчина теж розвернулася, аби піти, але раптом згадала про Гастінґса. Поглянувши на нього, вона похитала головою.

— Месьє Кліфорд такий нерозважливий, — усміхнулася вона. — Іноді це доводить мене до сказу. Ви, звісно, чули про його успіх у Салоні?

Він розгубився, і це не пройшло повз її увагу.

— Ви ж були у Салоні?

— Насправді, ще ні, — відповів той. — Я приїхав до Парижа тільки три дні тому.

Не звернувши особливої уваги на його пояснення, дівчина продовжувала: