- Не робіть цього, хлопче. Мені подобається так. Мені подобається бачити, яким я був брудним. - Він улігся насолоджуючись. - Це прекрасно і ніяка не помилка. І в цих солях для ванн, які ви додаєте - Боже мій, я міг би залишатись тут тиждень.
- Я знаю, чого ви зараз бажаєте, - сказав Томмі. - Почекайте хвилинку.
Він умчався і за мить повернувся з кухлем пива.
- Що це? Пиво? ПИВО.
Він вклав в це двоскладове слово всю пристрасть, яку коли-небудь поет вкладав у вихваляння своєї коханої. Він випив кухоль одним великим ковтком.
Роджер також піднявся наверх і прийняв ванну. Він збрив бороду і взяв одяг з кімнати батька. Трохи пощастило, що вони з батьком були одного зросту; вид речей, які він зняв, викликав у нього огиду. Добре було надіти чисту білизну. Він сидів за туалетним столиком у сорочці з короткими рукавами і розчісував волосся, коли увійшла Мей, щоб дізнатися, чи не потрібно йому ще чого-небудь. Хоча він знову виглядав дуже схожим на колишнього розумного, впевненого в собі чоловіка, Мей несподівано була вражена його виглядом. Тепер, коли він був поголений, вона побачила, який він худий і блідий; його щоки ввалилися, і на цьому змарнілому обличчі його виснажені очі здавалися величезними. Він виглядав жахливо втомленим. Він побачив її стривожений погляд у дзеркалі перед собою і розсміявся.
- Не дивіться на мене так, неначе я привид.
- Я бачила вас, коли ви виглядали краще, - сказала вона, змушуючи себе посміхнутися.
- Я потрапив у невелику халепу. Зі мною все буде гаразд після декількох днів відпочинку.
- А ваша кульгавість?
- О, це нічого. Я отримав кулю в ногу, і було досить болісно деякий час. Але все приємно заживає.
- Я хочу ще раз сказати вам, як я страшенно рада, що ви благополучно повернулися. Мені так соромно, що я не впізнала вас відразу.
Він повернувся на табуреті, на якому сидів, і добродушно посміхнувся.
- О, все гаразд, люба. Я мав пекельний вигляд, чи не так? Якби я зустрів себе на вулиці, я сам би себе не взнав.
- Я не очікувала вас побачити. І потім прийшли з іншим чоловіком. Бачте, вас оголосили зниклим безвісти, вважали загиблим
- Мене, боже Юпітере?
- Машина, в якій ви їхали, опинилася у Гаврі. У неї стріляли, і було багато крові.
- Це була не моя, вона була мого водія; він був убитий, бідолаха. А я відбувся кількома подряпинами.
- Я так радію тепер, що ми не сказали Томмі. Бачте, ми дізналися про це лише вчора. Ми нікому не говорили
- До речі, як ви дізналися?
ebooksa