Код Катаріни

22
18
20
22
24
26
28
30

Узяв з коробочки тюбик, витиснув на смужку кілька крапель клею і приклеїв її з внутрішнього боку кишені сорочки Вістінґа.

— Клейка стрічка? — запитав той скептичним тоном.

— Нею користуються в НАСА, — заспокоїв Стіллер. — А тепер притисни!

Вістінґ приклав долоню до грудей і притиснув.

— Мартін Гауґен заходив до банку DNB у центрі Тьонсберґа чотири години тому, зняв чималеньку суму, — розповів Стіллер, поки вони чекали, доки схопиться клей.

Вістінґ уявив собі червону цятку, на яку вони дивилися чотири години тому.

— Я дав команду почати фінансове розслідування, — вів далі Стіллер. — Мені відразу ж повідомлять, якщо на його рахунку відбувався якийсь незаконний рух коштів.

— Скільки зняв? — запитав Вістінґ.

— Двадцять п’ять тисяч, — Стіллер дав знак, що вже можна відпустити руку від кишені. — Це максимальна сума, яку можна зняти без попереднього замовлення на зняття коштів.

— Назвав якусь причину?

Стіллер вийняв з коробочки флешку, на зворотній бік якої була наклеєна інша смужка з волохатою поверхнею.

— Коли знімаєш велику суму, у банку завжди вимагають пояснити мету, — відповів Стіллер і перекинув флешку Вістінґові. — Гауґен сказав, що має намір купити авто.

Вістінґ причепив флешку в кишені сорочки.

— Мусиш так дібрати одяг для поїздки в гори, щоб не перечіпляти записувача, — порадив Стіллер.

— А від тертя до одягу не виникнуть завади?

— Мінімальні. Та ми відфільтруємо все зайве.

На порозі виринув Нільс Гаммер, увійшов і зачинив за собою двері.

— Бачиш? — запитав його Стіллер, кивнувши на Вістінґа.

— Кого? — не зрозумів Гаммер.

— Мікрофон…