— Маєш якихось інформаторів, хто міг би щось про це знати?
Ліне вже розкаювалася, що поділилася інформацією, не порадившись спершу з батьком, але заспокоїла себе тим, що у такий спосіб зможе просунутися у розслідуванні.
— Цей гейм мені під силу, — запевнила Генрієтте. — Маєш імена? Інфу, хто скоїв пограбування?
Ліне заперечно похитала головою. Цим ділитися не бажала.
— Знаю лише, що нікого не затримали, а грошей не знайшли.
— З цього може вийти справжня сенсація! — вигукнула Генрієтте.
Ліне була з нею згодна.
— Але тримай це поки що при собі, — попросила вона.
36
У кухні стало надто тісно, вона вже більше не годилася на роль командного центру розслідування. Усе навколо завалене паперами. З допомогою Мортенсена Вістінґ переніс «офіс» до підвалу, де попід стіною стояли коробки з грошима. Сторонньому оку здавалось би, що він пакує своє майно для переїзду, але поступово ставало помітно, що тут ведеться слідча робота.
Посеред кімнати поставили стіл і садові стільці — для проведення нарад. Одну стіну використали як дошку. На полицю виставили всі теки зі справою пограбування. В одному кутку Аудюн Тюле облаштував собі робочий куток, під’єднав ноутбук до поліційних систем допуску. Мортенсен сидів до нього спиною, заглиблений у якісь свої аналітичні розробки.
Задзвонив мобільний телефон. Телефонував уже відомий Вістінґові з попереднього розслідування Адріан Стіллер.
Вістінґ вагався, чи брати слухавку. Стіллер мав намір підняти справу про зникнення Симона Мейєра, але, як і більшість колег у службі безпеки, він завжди полював на інформацію, проте ніколи не бажав нею ділитися.
— Не візьмеш? — здивувався Мортенсен.
— Та візьму… — відповів Вістінґ і ковзнув пальцем по екрану.
Стіллер відразу перейшов до справи.
— Як пов’язані Симон Мейєр і Бернгард Клаусен?
Вістінґ переклав мобільний до другого вуха. Він міг сказати, що нічого коментувати не може, бо ж офіційне розслідування не велося, а міг просто не відповісти. Але обрав манеру Стіллера — відвертість.
— Намагаюся з’ясувати. Маєш до мене якусь справу?
— Залежить… — відповів Стіллер. — Нашій ДН-групі надіслали на оцінку одну давню справу про зникнення, але ти, певно, знаєш. Чи Бернгард Клаусен може мати до неї стосунок?