— Пропоную вам отримати дозвіл на перегляд записів з довколишніх відеокамер, — порадив Стіллер. — Якась із них у найближчому радіусі повинна була зафіксувати мотоцикл.
— Напад може бути пов’язаний з розслідуванням вашої справи?
— Цілком можливо.
— Крадіжки жіночих торбинок — типове явище, — завважила полісменка.
— Саме ця крадіжка нетипова, — заперечив Стіллер. — Це не крадіжка сумочки в старенької бабуськи, яка повертається з банку додому, а дещо зовсім інше.
Сітллер вийняв з внутрішньої кишені візитівку й простягнув полісменові.
— Зателефонуйте мені, якщо знайдете мотоцикл!
Полісмен узяв картку.
— Ми вже тут закінчили, — сказав він.
Стіллер повернувся до Ліне.
— Візьмемо твоє авто, — мовив він, маючи на увазі себе й Тюле. — А ти поїдеш з батьком.
Ліне почувалася вдячною за таку чуйність і з готовністю віддала ключі. Вістінґ теж був приємно вражений жестом Стіллера, однак промовчав.
— Цей випадок може не бути пов’язаний зі справою. Але перевірити його треба дуже ретельно, — сказав Тюле. — Ставки підвищуються…
Стіллер з ним погодився.
— Та, хай там як, ми диктуємо правила, — додав він.
52
У підвальному офісі Вістінґа заскрипіли стільці, кожен присунувся до столу. Ліне сіла на кінці столу. Починала боліти голова, вона відчула, як підпухла ліва половина обличчя від удару нападника.
Прийшов і Еспен Мортенсен, хотів почути, як її зуміли вистежити.
— Як тебе могли знайти? — запитав він.
— Думаю, хтось шпигував за мною від автозаправки. Мабуть, з числа співучасників пограбування в аеропорту.
ebooksa