Ліне взяла її на руки.
— Тобі наснилося, моя маленька, — заспокоїла Ліне малу, дала їй смочок.
Дівчинка сховала голівку у неї на плечі. Ліне віднесла її в своє ліжко. Відчувала, як сполохано б’ється у грудях маленьке серденько.
Ліне ввімкнула нічник, пригорнула доню до себе. Амалія цмокала смочком. Ліне гладила її по голівці, доки мала заспокоїлася і почала рівно дихати.
Ліне вже не спала. Увімкнувся холодильник, завурчав. Десь завівся автомобіль і рвонув з місця. Боліла голова. Ліне знову встала, знайшла пігулку й повернулася в ліжко. Заснула, аж коли крізь жалюзі почав сіятися світанок.
Вона прокинулася майже о пів на дев’яту, голова не боліла. Амалія теж уже прокинулася. Принесла зі своєї кімнати кілька ляльок і радо ними бавилася.
— Нам треба поквапитися, — промовила Ліне.
Нарада у батька починалася о дев’ятій.
Ліне дозволила Амалії бавитися за сніданком ляльками, сама пішла в душ, а вже потім вмила доньку.
— Підемо до дідуся?
— Дідусь! — радісно закричала Амалія.
Коли Ліне відчинила вхідні двері, на поріг злетів папірець. Його певно запхали в шпарку, за одвірок.
Ліне шпигнула тривога. Вона підняла папірець, розгорнула. То був малюнок котика, який висів на стіні у кімнаті донечки. Під малюнком написано незграбними літерами: «Зайва цікавість убила кота».
Амалія тягнула її за руку.
— Мамо!
Ліне роззирнулася. Папірець можна було сприймати не інакше, як погрозу.
Двері за спиною почали зачинятися.
— Почекай трішки! — попросила вона малу.
Ліне хотіла вернутися по прозорий файлик, щоб покласти в нього малюнок, а потім перевірити на відбитки пальців, а коли обернулася, побачила його… З дверної клямки звисав повішений кіт, закляклий, зуби вишкірилися. З писка скрапувала якась рідина.
Живіт скрутило від страху й обридження водночас. Вона крутнулася, відвертаючись від моторошної картини.
ebooksa