— Де ви їх знайшли?
Вістінґ розповів про дачу Бернгарда Клаусена.
— Робочий календар Клаусена дає йому алібі на час пограбування, — сказав Мортенсен.
— Хай там як, але надто вже неправдоподібно звучить… Чинний державний чиновник замішаний у злочині!
— Клаусен мав сина, який через півроку після грабунку розбився на мотоциклі. Ми саме досліджуємо середовище, у якому він крутився.
Тюле поклав гроші на місце, стягнув рукавички.
— Якщо Клаусен у будь-який спосіб мав причетність до пограбування, то я не розумію, чому генпрокурор захищає його таємним розслідуванням.
— Якщо це просто пограбування, статус усієї справи понижується, — пояснив Вістінґ. — Але ми цього не знатимемо, доки всього не з’ясуємо. Клаусен сидів в уряді. Тут достатньо грошей, щоб впливати на його політичну волю і, тим самим, мати значення для національних інтересів.
— Не схоже, що він користувався цими грошима, — промовив Тюле. — Лише їх зберігав. Який у цьому сенс?
Вістінґ з ним погодився і розповів про Акселя Скавгауґа, якому Клаусен заплатив норвезькими кронами за підпал своєї дачі.
— Знайшли на грошах якісь технічні сліди? — допитувався Тюле.
Мортенсен повідомив про результати аналізу відбитків пальців.
— Тепер чекаємо на результати ДНК, зокрема на навушнику рації, знайденому в одній із коробок.
— Окрім усього, серед грошей ми знайшли ключі й записку з номером телефону такого собі Даніеля, — додав Вістінґ. — Це тобі щось каже?
Тюле похитав головою.
— Отак відразу не згадаю, але можна над цим попрацювати. У матеріалах справи майже 500 імен.
Пхикання змусило усіх озирнутися: прокинулась Амалія.
26
У ході перевірки біографії Томмі Плейма з’ясувалося, що він жив зі співмешканкою і працював керівником відділу продажів однієї компанії за кілька кварталів від будівлі редакції «ВҐ». Ліне сіла за столик у кафе перед пекарнею у цокольному поверсі й зателефонувала йому.
— Маєте кілька вільних хвилин? — запитала вона, відрекомендувавшись.
ebooksa