Нестерпна легкість буття

22
18
20
22
24
26
28
30

— А ваше діло яке, можете мені пояснити? — запитав високий.

Тереза налила лисому горілки. Він вихилив її одним духом і пішов собі.

— Дякую, — сказала Тереза високому.

— Нема за що, — відказав той і теж вийшов із бару.

10

За кілька днів він знову прийшов у бар. Угледівши його, Тереза дружньо всміхнулася.

— Дякую вам іще раз. Цей лисань частенько буває тут, він страшенно неприємний.

— Не думайте про нього.

— Чому він чіплявся до мене?

— Це просто пияк, забудьте!

— Якщо ви просите, то більше я не думатиму про нього.

Високий поглянув їй у вічі.

— Пообіцяйте.

— Обіцяю вам.

— Добре, що ви обіцяєте мені щось, — відказав високий, так само дивлячись їй у вічі.

То вже була грайливість: поведінка, яка мала показати, що сексуальний контакт можливий, хоч ця можливість була без гарантії і суто теоретична.

— Як сталося, що така жінка, як ви, опинилася в цьому глухому районі Праги? — запитав він.

— А ви? Що ви робите в цьому глухому празькому кварталі?

Він відказав, що мешкає неподалік звідси, що він інженер і минулого разу випадково заглянув сюди після роботи.

11