– І ще два на південному березі великої річки.
– Розкиданих по гарнізонах, що розташовані на відстані п’ятисот миль. Усі інші легіони розпущені? – запитав Ланнон. – Скільки часу знадобиться, щоб мобілізувати їх?
– Десять днів.
– Надто довго, – буркнув Ланнон. – Ми повинні придушити цей бунт із невблаганною нещадністю. Повстання – це пошесть, воно поширюється як вогонь у хащах сухого папірусу. Ми повинні ізолювати його й погасити. Кожну його іскру. Які інші сили ми маємо?
– Ми маємо його святість, – невпевнено промурмотів один з офіцерів, і Ланнон витріщився на нього. Він зовсім забув про Гая. – Він перебуває тепер у Синалі, саме на тому шляху, яким раби пересуваються на північ.
– Гай! – із ніжністю промовив Ланнон і замовк, тоді як його офіцери розпочали жваву дискусію.
– Він має із собою лише дві когорти – тисячу двісті легіонерів – і не зможе воювати з армією в тридцять тисяч людей.
– То не армія, а набрід рабів.
– Але ж їх не менше як тридцять тисяч.
– Нам не вдасться вчасно надіслати йому підкріплення.
– Було б дурістю воювати з такою численною меншістю, а Бен-Амон, величносте, не дурень.
– Найближчі резерви перебувають у Сеті, біля річки.
– Бен-Амон не стане битися, – заявив один із них, і всі вони подивилися на Ланнона, чекаючи, що скаже він.
Ланнон усміхнувся.
– Заспокойтеся. Бен-Амон битиметься. Його святість обере для битви той час і те місце, які будуть для нього зручними. – Потім усмішка зійшла з його обличчя. – Я вийду звідси через чотири години з усіма наявними військами, щоб підтримати Бен-Амона. Передайте наказ про мобілізацію всім розпущеним легіонам, пошліть гінців до Зенґу.
– Отже, буде битва? – запитала Таніт. Її очі спалахнули зеленим світлом сподівання, а губи зацікавлено розтулилися. – Тобто буде реальна битва, як ті, про які ти співаєш?
Гай щось промурмотів, не відриваючи погляду від дошки для письма, на якій він писав наказ начальникові гарнізону в Сеті:
«Склич до себе всі війська у своєму секторі й тримай їх у себе за мурами. Надішли мені звіт про свій запас списів, стріл та іншої зброї. Скільки слонів перебуває під твоєю командою? Накажи галерам, які патрулюють річку, стати на якір за твоїми мурами й чекати моїх наказів. Повідом мене про рівень води в річці. Які броди можна перетнути?
Я приєднаюся до тебе через шість днів і візьму командування на себе. Я маю намір перешкодити ворогові перейти через річку в…»
Таніт зісковзнула з кушетки й перетнула намет. Вона підійшла до Гая ззаду й застромила палець йому у вухо.
ebooksa