Безтурботний

22
18
20
22
24
26
28
30

— Коли Стефан відбув термін, він одразу ж виїхав із Норвегії. Я іноді зв’язувався з ним по телефону. Він багато їздив.

— А що з Анною?

— Вона росла у вагончику. Расколь віддав її до школи. У неї з’явилися нециганські друзі. І нециганські звички. Вона не бажала жити, як ми. їй хотілося робити те, що робили її друзі, — самій приймати рішення, самій заробляти на життя, мати своє житло. Відтоді, як вона отримала в спадок від бабусі квартиру й переїхала на Соргенфрі-гате, ми з нею взагалі не спілкувалися. Вона… так, вона сама вирішила виїхати. І лише Расколь хоч якийсь контакт із нею підтримував.

— Як гадаєш, вона знала, хто насправді її батько?

Симон знизав плечима:

— Наскільки мені відомо, цніхто нічого їй не говорив, але, я упевнений, вона знала.

Виникла невелика пауза.

— Ось тут це сталося, — нарешті сказав Симон.

— Перед самісіньким закриттям, — уточнив Харрі. — Як зараз.

— Він би не застрелив Льонна, якби не вважав, що зобов’язаний це зробити, — сказав Симон. — Він зробив те, що мусив зробити. Адже він воїн, розумієш?

— Ніяких тобі хихотливих наложниць.

— Чого?

— Та ні, нічого. А де Стефан зараз, Симоне?

— Не знаю.

Харрі чекав. Вони побачили, як службовець банку замкнув двері зсередини. Харрі як і раніше чекав.

— Востаннє він дзвонив із якогось шведського міста, — сказав Симон. — Із Йотебора. Це все, чим я можу допомогти тобі.

— Та ти не мені допомагаєш.

— Я знаю, — Симон зітхнув. — Я знаю.

Харрі побачив жовтий будинок на Вестланнсвеєн. У вікнах обох поверхів горіло світло. Він припаркувався, виліз із машини і подивився в бік станції метро. Там вони збиралися темними вечорами на початку осені. Сігген, Туре, Крістіан, Торкіль, Ейстейн і Харрі. Це був постійний склад команди, що крала яблука в чужих садах. Як правило, вони на велосипедах здійснювали марш-кидок у Нордстранн, де і яблука були більші, й шансів менше, що місцеві жителі знають їхніх батьків. Сігген першим перелазив через огорожу, Ейстейн залишався на шу-хері. Харрі як найвищому діставалися найвищі яблуні. Але одного разу вони полінувались їхати так далеко і зробили рейд по сусідству.

Харрі кинув погляд на фруктовий сад на іншому боці вулиці.