Безтурботний

— Авжеж, я сам знаю, що так сказав. Але тільки по відношенню до чого — «занадто»?

— По відношенню до того, як близько можуть стояти дві людини, які ніколи раніше одне одного не зустрічали.

— Ну і?..

— Ти коли-небудь чув про Едварда Холла?

— Не дуже багато.

— Він антрополог, який першим указав на залежність між відстанню одне від одного людей, які підтримують бесіду, і їх відносинами між собою. Кожен випадок достатньо конкретний.

— Давай-но ще раз.

— Соціальна дистанція між незнайомими людьми становить від одного до трьох з половиною метрів. Це та відстань, якої зазвичай дотримуються, певна річ, якщо ситуація це дозволяє. Досить подивитися на чергу на зупинці транспорту або ж до туалету. У Токіо ж, наприклад, люди почуваються комфортно і на тіснішій відстані, проте варіації між різними культурами, як правило, незначні.

— Але не міг же він говорити їй щось пошепки з відстані більш ніж метр.

— Ні, проте цілком міг робити це на так званій особистій дистанції, яка становить від метра до сорока п’яти сантиметрів. Її дотримуються у спілкуванні з друзями та приятелями. Але, як бачиш, Забійник і Стіне Гретте порушують і цю межу. Я поміряла відстань — всього лише двадцять сантиметрів. Це означає, що вони перебувають у межах інтимної дистанції. При цьому люди виявляються настільки близькими одне до одного, що навіть не можуть тримати в постійному фокусі все обличчя співбесідника. Крім того, вони обов’язково відчувають його запах і навіть відчувають тепло тіла. Ця дистанція зазвичай зарезервована за тими, кого любиш, а також за членами сім’ї.

— Гм, — скептично гмикнув Харрі. — Я, звичайно, в захваті від широти твоїх знань, але не забувай, що ці двоє перебувають зараз в особливо драматичній ситуації.

— Саме це й добре! — Беате була в такому захопленні, що здавалось, якби не трималася вона за підлокітники крісла, так би і злетіла. — Без особливої на те потреби люди ніколи не порушують ті межі, про які говорить Едвард Холл. А Стіне Гретте і Забійникові це якраз і не потрібно.

Харрі потер підборіддя:

— О’кей, продовж думку.

— Я гадаю, Забійник знав Стіне Гретте, — сказала Беате. — Причому добре.

— Гаразд, гаразд. — Прикривши обличчя руками, Харрі заговорив крізь пальці. — Отже, Стіне була знайома з професійним банківським грабіжником, який здійснює чудово спланований наліт, після чого вбиває її. Адже ти розумієш, до чого нас приводить такий висновок, чи не так?

Беате кивнула:

— Я зараз же перевірю, що ми можемо відшукати на Стіне Гретте.

— Чудово. А після цього ми поговоримо з тим, хто був із нею на надзвичайно інтимній дистанції.

18