Чому зебри не страждають на виразку

22
18
20
22
24
26
28
30

51

51 У цій книжці я неодноразово звертаюся до наукових відкриттів та гіпотез Коннера, який колись був моїм науковим керівником у коледжі, адже ця людина справила поки найбільший інтелектуальний вплив на мене за все моє життя.

52

52 Показово, що такий самий процес спостерігається у тварин, які через перебування в неволі розмножуються набагато менше, ніж у дикій природі.

53

53 Коротка довідка про те, як науковці описують секс у тварин. Привабливість — це ступінь інтересу, який викликає піддослідна тварина в іншої. Це можна визначити кількістю натискань на важіль, які одна тварина робить для того, щоб, наприклад, потрапити в клітку до іншої піддослідної тварини. Рецептивність описує, наскільки охоче піддослідна тварина відповідає на загравання. У гризунів рецептивність можна визначити наявністю рефлексу «лордозу» — рецептивної пози самки, коли вона вигинає спину так, щоб самцю було легше на неї вилізти. Самки приматів демонструють велике різноманіття рецептивних рефлексів, які полегшують процес самцям, залежно від виду. Процептивність — це те, наскільки піддослідна тварина залицяється до іншої.

54

54 Дві найпопулярніші теми для обговорень у групах людей, що мають проблему безпліддя: (1) як впоратися з руйнівним впливом на стосунки з друзями та родичами через те, що людина не може відвідувати вечірки дарування подарунків майбутній матері, проводити з родичами вихідні та відпустки через всіх племінників та племінниць, які вчаться ходити, більше не можуть бачитися зі старими подругами, які завагітніли; і (2) що стається зі стосунками з другою половинкою, коли секс перетворюється на медичну процедуру, причому неуспішну.

55

55 Викидень та аборт використовуються в медичній літературі як синоніми, тому в цьому розділі будуть вживатися аналогічно. У повсякденній лікарській практиці спонтанне переривання вагітності, коли ембріон уже близький до життєздатності, частіше називається викиднем, а не абортом.

56

56 Хоча одна вельмишановна вчена-приматологиня влучно називає таких самців «самці жиголо».

57

57 Проте жіночий організм виробив багато власних стратегій для спасіння потомства від чоловічої конкуренції. Одна з них — імітація тічки (у приматів — псевдо-­еструс), яка змушує нового самця вважати, що саме він є батьком вже виношуваної дитини. Зважаючи на жахливе невігластво у сфері гінекології та акушерства серед переважної більшості самців гризунів та приматів, ця стратегія, як правило, спрацьовує. Туше.

58

58 Як було зазначено, за реакції вродженого імунітету до ураженої ділянки для боротьби з мікробами з кровоносної системи підступають білки. Про один з цих білків, а саме С-реактивний білок, згадувалось у Розділі 3. Ви маєте пам’ятати, що всіляке сміття типу холестерину утворює атеросклеротичні бляшки лише в місцях пошкоджень кровоносних судин. Тому ступінь пошкодження та запалення ваших судин є надійним прогностичним чинником ризику появи атеросклерозу. С-реактивний білок, як ми дізналися, є найбільш достовірним показником такого запалення.

59

59 Ще одним модним терміном у цій галузі є апоптоз, який перекладається з латини приблизно як «падіння» (падіння листя з дерев восени — приклад запрограмованої смерті). Ведуться великі суперечки щодо того, чи апоптоз є аналогом запрогра­мованої загибелі клітин або лише її підвидом (я притримуюся останньої думки), а також щодо того, чи потрібно вимовляти другу літеру «п» у цьому слові (я вимовляю, але вважають, що так роблять лише необтесані простолюдини).

60

60 Розповім про свій невеличкий внесок у науку: я був у складі групи, яка встановила, що інтерлейкін-1 стимулює вироблення КРГ. Принаймні я так вважав. Це було в середині 1980-х. Ідея мала певний сенс, і моя група вчепилась у неї, не без підбурювання з мого боку, звичайно. Ми працювали наче оскаженілі, і якось о другій годині ночі я пережив мить ейфорії, якої прагнуть усі вчені — коли ти дивишся на отримані результати й усвідомлюєш: «Так, я мав рацію. Все дійсно працює саме так — інтерлейкін-1 виробляє КРГ». Ми оформили результати свого дослідження і їх прийняв авторитетний журнал «Наука». Ми були дуже схвильовані, я зателефонував і розповів про свою радість батькам і все таке інше. Статтю опублікували, і просто поряд з нею йшла стаття про ідентичне дослідження швейцарських учених, яку вони надіслали до журналу того самого тижня, що й ми. Так я не прославився сенсацією в науковому світі. (Повертаючись до теми Розділу 2, нагадаю: якщо ви зріла, впевнена в собі особистість,— якою я, на жаль, буваю вкрай рідко,— вам полестить така ситуація: дві команди вчених, які працюють незалежно одна від одної на двох різних кінцях планети, роблять однакове відкриття. Так підтверджується його правдивість. Наука потихеньку рухається уперед.)