Приховані малюнки

На стіні висить старий обов’язковий кухонний атрибут — годинник Kit-Cat Klock у вигляді кота, що пустотливо всміхається, а його хвіст-маятник шурхоче туди-сюди. Міці вмикає в розетку прадавню кавоварку Mr. Coffee й наповнює водою її резервуар.

— Як там по сусідству? Тобі подобається робота?

— Подобається.

— Ті батьки, мабуть, доводять тебе до божевілля.

— Вони чудові.

— Якщо чесно, не знаю, навіщо тій жінці працювати. Я впевнена, що чоловік заробляє достатньо. І ясно ж, що той ветеранський госпіталь не платить ні трясці. То чого не сидіти дома? Кого вона хоче вразити?

— Може…

— По-моєму, деякі жінки не хочуть бути матерями. Вони хочуть дітей, вони хочуть виставляти у фейсбук солоденькі фоточки. Та чи хочуть вони справжнього досвіду материнства?

— Ну…

— Одне тобі скажу: хлопчина чарівний. Так би й з’їла його. Я б задарма з ним няньчилась, якби вони мене по-людськи попросили, якби просто виявили до мене хоч крихту звичайної ввічливості. Але це проблема міленіалів! У них немає жодних цінностей!

Вона безугавно тріщить, поки ми чекаємо на каву, ділячись своїми розчаруваннями щодо мережі супермаркетів з продажу органічних продуктів Whole Foods Market (завищені ціни), жертв сексуального насильства з руху #metoo (плаксиві й самовпевнені) і переходу на літній час (тицьніть мені пальцем, де про це написано в Конституції). Я починаю думати, чи не припустилася помилки, прийшовши сюди. Мені треба з кимось поговорити, а я не впевнена, що Міці здатна когось вислухати. Хочу розібратися до пуття з малюнками Тедді, але не маю бажання турбувати Рассела, і вже точно не можу розповісти про все це Максвеллам, бо вони такі запеклі атеїсти, що й слухати мене не схочуть. Міці — моя остання надія.

— Чи не могли б ви розповісти мені ще щось про Енні Барретт?

Її велемовність різко уривається:

— А чому ти питаєш?

— Мені просто цікаво.

— Е, ні, принцесо, це дуже особливе запитання. І вибач, що я таке кажу, але на вигляд ти не настільки ласий шматочок.

Змушую Міці пообіцяти, що вона нікому — особливо Максвеллам — нічого не розкаже, а потім кладу на стіл останні малюнки Тедді.

— Тедді малює якісь незвичайні картинки. Він каже, що ідеї для них йому підказує його уявна подруга. Її звуть Аня, і вона приходить у його спальню, коли нікого немає поряд.

Міці розглядає малюнки, і на обличчя їй набігає тінь.

— Тоді чому ти запитуєш про Енні Барретт?