- Місяць, сер, - почулося з-під столу, і по хвилі міс уже була на своєму робочому місці, за столом. - Рівно місяць.
- Глянула на себе в люстерко. - Геть зачіску зіпсувала. Щодо вас, то... Спеціалісти нашої клініки доклали всіх
зусиль, - говорила, поправляючи волосся, - щоб врятувати вас, містере Лі, від такої прикрості, як смерть. І їм це, як
бачите, вдалося.
- Я, звичайно, вдячний вашим спеціалістам, але... Хворий у вашій клініці може перебувати за спасибі лише один
день. А я, коли мені не зраджує пам’ять, не платив і цента за своє чудесне врятування.
- Не заплативши ні цента, містере Лі, ви говорили б оце не зі мною, а із святим Петром чи ще з кимось із
райської канцелярії. Гарантійний лист на оплату вашого лікування підписав містер... Хвилинку. Так, підписав
містер Х’юлетт Кларнес. Це велике щастя мати таких друзів. Ви здивовані, містере Лі? Ось зобов’язання гаранта, а
ось рахунок за ваше лікування. Він вельми солідний. Вам зараз його вручити чи, може, надіслати поштою через
пару днів?
- Ви гадаєте, що я...
- Я не гадаю. Маючи деякий досвід роботи, просто раджу вам ознайомитися з рахунком трохи пізніше. Як
оговтаєтесь після лікарні. Це в кращому разі. А в гіршому... Розумієте, в нашій практиці трапляються небажані
ексцеси, коли... Одне слово, буває, що пацієнтів, які щасливо вирвалися з лабетів смерті, збиває з ніг інфаркт, як
тільки вони ознайомляться з нашим рахунком.
- Міс, я ніколи не скаржився на своє серце.
- Буває, що й здорове серце не витримує. Якось наша чергова медсестра, заповнюючи документи на
госпіталізацію одного чоловіка з пухлиною мозку, схибила, не ознайомившись із його кредитоспроможністю.
Помилку медсестри виявили аж через два місяці, коли вже хворому було зроблено дуже дорогу операцію і він