— Ви ж не думаєте, що я займаюся цим заради задоволення. Правда?
— Ох, люба моя, — вигукнув він. — Мені так шкода. Мені страшенно шкода.
— Який мені з цього зиск?
Філіп знову не знаходив слів. Він розпачливо боявся бовкнути щось, що здасться дівчині звинуваченням чи глузуванням.
— Де дитина? — нарешті поцікавився він.
— Я забрала її до Лондона. Не мала грошей, щоби платити за її утримання в Брайтоні, тож довелося забрати. Я винайняла кімнату на Гайбері-вей. Сказала, що працюю в театрі. Щодня витрачаю купу часу на дорогу до Вест-Енда, але нечасто вдається знайти когось, хто здасть квартиру самотній жінці.
— Чому вас не взяли знову на роботу в кафе?
— Я ніде не могла знайти роботу. Стерла ноги у пошуках. Якось раз мені пощастило, але я захворіла й не виходила на роботу цілий тиждень, а коли повернулася, там сказали, що я їм більше не потрібна. Їх теж не можна звинувачувати, еге ж? У таких місцях потрібні здорові дівчата.
— У вас і зараз не надто добрий вигляд, — зауважив Філіп.
— Я нездужала й не мала б виходити сьогодні, але нічого не могла вдіяти, мені потрібні гроші. Я написала Емілю, що не маю жодної копійки, а він навіть не відповів мені.
— Ви могли написати мені.
— Після всього, що сталося, я не хотіла. Не хотіла, щоб ви знали, що я у скруті. Нічого дивного, якби ви сказали, що я цього заслуговую.
— Ви не дуже добре мене знаєте, чи не так?
Раптом він згадав, що вистраждав через неї, і від спогадів про цей біль йому зробилося млосно. Утім, це були просто спогади. Дивлячись на дівчину, Філіп розумів, що більше не кохає її. Він страшенно співчував їй, але радів власній свободі. Похмуро розглядаючи Мілдред, Кері не розумів, чому так п’янів від пристрасті до неї.
— Ви справжній джентльмен у всьому, — узялася за старе Мілдред. — Єдиний з усіх, кого я зустрічала. — На мить дівчина змовкла, а потім зашарілася. — Страшенно не хочеться просити вас, Філіпе, та чи не могли б ви позичити мені трохи грошей?
— На щастя, я маю дещо з собою, але, боюся, тільки два фунти.
Він віддав їй монети.
— Я відплачу вам, Філіпе.
— Ох, усе гаразд, — усміхнувся він. — Не переймайтеся.
Він не сказав нічого з того, що хотів сказати. Вони розмовляли так, наче все це було абсолютно природним. Схоже, тепер дівчина мусила повернутися до свого жахливого життя, а Філіп не міг нічого з цим вдіяти. Мілдред підвелася, щоб узяти гроші, і вони обоє постояли.