— Я затримую вас? — поцікавилася дівчина. — Гадаю, вам хочеться додому.
— Ні, я не поспішаю, — заспокоїв її Філіп.
— Я рада, що випала нагода трохи посидіти.
Від цих слів і їхнього підтексту у Філіпа мало не розірвалося серце; страшенно боляче було дивитися, як утомлено Мілдред знову опустилася на стілець. Запала така довга тиша, що Філіп знічено запалив цигарку.
— Як чудово, що ви не сварили мене, Філіпе. Я думала, що ви казатимете невідомо що.
Він бачив, що Мілдред знову розридалася. Пригадалося, як вона прийшла до нього і плакала, коли Еміль покинув її. Спогади про її страждання і його власне приниження лише змушували хлопця ще гостріше співчувати їй.
— Якби я тільки могла вирватися, — стогнала дівчина. — Я ненавиджу таке життя. Я для нього не годжуся, я не з таких дівчат. Я б зробила все що завгодно, аби тільки вирватися, навіть пішла б прислужувати, якби могла. Ох, краще б я померла.
Від жалю до себе самої дівчина розридалася ще гірше. Вона істерично схлипувала, і її худеньке тіло здригалося.
— Ох, ви не розумієте, як це. Ніхто не розуміє, доки не спробує.
Філіп не міг дивитися на її страждання. Жахливе становище Мілдред було для нього справжньою мукою.
— Бідолашна дитинко, — прошепотів він. — Бідолашна дитинко.
Кері страшенно розчулився. Несподівано йому дещо спало на думку і сповнило його щастям найвищого ґатунку.
— Послухайте, якщо хочете вирватися звідси, у мене є ідея. Просто зараз мені досить сутужно і доводиться на всьому заощаджувати; але я винаймаю у Кенсінґтоні невеличку квартиру і маю додаткову кімнату. Якщо хочете, можете оселитися там із дитиною. Я плачу одній жінці три шилінги і шість пенсів на тиждень за прибирання і готування їжі. Ви теж можете це робити, а ваше харчування коштуватиме не набагато більше тієї суми, яку я їй плачу. Удвох можна прогодуватися не дорожче, ніж одному, до того ж, гадаю, дитина їсть небагато.
Мілдред припинила плакати і подивилася на нього.
— Хочете сказати, що готові прийняти мене назад після всього, що сталося?
Філіп зашарівся, трохи соромлячись своїх слів.
— Не хочу, щоб ви мене неправильно зрозуміли. Я пропоную вам лише кімнату, яка мені нічого не коштує, і їжу. Від вас я не чекаю нічого, окрім тієї самої роботи, яку раніше для мене виконувала інша жінка. Крім цього, мені від вас узагалі нічого не потрібно. Сподіваюся, ваших умінь на кухні для цього вистачить.
Дівчина підскочила на ноги і мало не кинулася обійматися.
— Ви такий добрий до мене, Філіпе.
— Ні, будь ласка, залишайтеся там, де стоїте, — поспіхом кинув він і випростав руку, наче збирався її відштовхнути.