— Добре! Будь біля нього, але прихопи добрячу мотузку, бо його доведеться зв"язати.
Обрій на сході порожевів. Зорі згасли на затуманеному небі, лиш шматочок сонного місяця ліниво гойдався на клотику.
Каштан ступив на мокру від нічної прохолоди палубу, глянув на пустельний обрій і попрямував на ніс.
Чернець стояв, вдивляючись у горизонт, ніби дозорець він, а не Ієремія.
Антон зупинився за кілька кроків позад нього і спокійно сказав, вихоплюючи револьвер з кишені:
— Доброго ранку, П"єре Ваян!
На ці слова чернець скочив мов опечений і кинув руку на ятаган.
Мігу, який саме вихопився з люка, зупинився на мить, потім метнувся до нього і, перш ніж той устиг утямити, що й до чого, смикнув за бороду й відірвав її, відкривши голе обличчя.
— Безбородий! — скрикнув Герасім, випустивши стерно з рук.
Акоп тихенько скрикнув і впав непритомний на люк.
Пірат зненацька обхопив рукою Мігу й притиснувся з ним до парапету, тримаючи його перед собою, мов щит.
— Якщо вистрілиш, я його вб"ю! — скреготнув він кубами.
Антон завагався. В отворі люка з"явився Хараламб, потім Крістя Бусуйок, обидва з рушницями в руках.
— Кидайте зброю й перейдіть усі на корму! — накатні Безбородий. — Якщо не підкоритесь, я викину його ні борт!
Зненацька якась чорна тінь майнула в повітрі й опинилась на спині пірата.
— Негріле! — закричав Miry, вириваючись із залізних обіймів. — Не пускай його, Негріле, не пускай!
Безбородий покотився по палубі, захрипів, смикнувся кілька разів, намагаючись розціпити собачі зуби, потім притих.
Негріле стояв над піратом, наїжений, мов лісовий звір, з налитими кров"ю очима, дихаючи вогнем, та глухо гарчав. В його крові прокинувся дух його предка — вовка.
Пірат не рухався, тільки спазм стрепенув його коліном.
Підійшов Ієремія з мотузкою в руках.
ebooksa