— Хлопче, вгамуй-но пса, бо він-таки доконає його!
Безбородий розплющив очі й загнано подивився навкруг, з його шиї рясно цебеніла кров.
— Ну гаразд, братику ти мій! — докірливо обізвався Ієремія. — Чи ти при своєму розумі, чоловіче, чинити зло зеленому хлопчакові? — Потім звернувся до Антона: — Пане, поки я його в"язатиму, хай хтось принесе бинт — перев"яжемо й горлянку.
— Справді, треба потурбуватися про нього! — гаркнув Герасім. — Особливо про шию. У нього ж нема другої, на яку я накину зашморг, бо вже давно його наготував.
Капітан спустився в каюту, приніс бинт та йод і перев"язав пірата. Після цього Ієремія потягнув його, мов мішок, по палубі і прив"язав до малої щогли.
— Отак-то, братику, тепер будь розумником і чекай присуду!
— Герасіме, ти впевнений, що правильно весь час тримав курс? — спитав капітан, підходячи до стерна й дивлячись на компас.
— Пане, я ж біля стерна не від учора!
— Коли перемінився вітер?
— Десь об одинадцятій.
Антон розгублено глянув на смугу за кормою.
— Не може бути. При такому вітрі ми вже давно мили б бути на Скіросі. — Цієї миті сонце вигулькнуло я хвиль за кормою «Сперанци». — Ми не на курсі! Щось трапилось із компасом! — вигукнув капітан, одразу зрозумівши, що якби вони йшли справді на зюйд-вест, то сонце зійшло б по траверсу.
— Зараз подивимось, що тут таке! — сказав Герасім, теж спантеличений.
Обстежуючи компас, він знайшов за ліхтарем теслярське долото. Тільки-но він витяг його, стрілка одразу ж мудро повернулася на дві чверті на зюйд.
— Думаю, ясно, хто його поклав! — сказав капітан. — Як ти вважаєш, Герасіме?
— Справді. Я навіть здогадуюсь, коли це сталося: біля одинадцятої години на вахті Ісмаїла. Я ще здивувався, чому так зненацька перемінився вітер! Отже, він котів збити нас з дороги й завести на якийсь пустельний острів, де нас чекають його люди. Ну, тепер нам треба швидко взяти на південь.
— Ні! — заперечив капітан, люто оскалюючись. — Коли ми вже почали танцювати, то дотанцюймо до кінця!
— Що ви надумали, капітане?
— Підемо вперед і розіб"ємо їх. Нас семеро, без Акопа.
— З нього все одно користі ніякої.
ebooksa