З трюму несло кисло-солодким запахом прілої пшениці.
Капітан «Пенелопи» вийшов на палубу, зігнутий і схудлий, з бородою на цілий лікоть. Герасім схопив його в обійми, усміхаючись:
— Який я радий, що знайшов вас, кіре Яні! Гей, а скільки радості буде в Піреї, коли там довідаються, що ви живий!
Кір Яні визволився з його обіймів, сердито подивився вбік, потім пирхнув, ніби вони розлучилися тільки вчора і мовбито не він потрапив до піратів уже понад чотири місяці:
— Що тобі тут треба, негіднику? Якщо пішов, то ходи здоров, я не прийму тебе назад, бо найняв іншого стернового! — Кажучи це, він водночас сердито нишпорив по кишенях, поки знайшов недопалок сигари. — Дайте сірника! — крикнув до тих, що були поряд.
І тут з капітанської каюти вискочили Ієремія й Хараламб.
— Пане! — закричали вони водноголос, підбігаючи до Антона. — Ходімо побачите, яке багатство! Повна скриня самого тільки коштовного каміння та дорогих прикрас! Це скарб фараонів!
Мігу почув з-за дверей знайоме вуркотіння. Він одразу ж згадав ченця, бесаги, порожню клітку і це саме дивне вуркотіння, яке так розбуркало його уяву… Може, йому й зараз причувається? Ну, тепер він пересвідчиться!..
За дверима висіла клітка, а всередині в ній був голуб з рожевими грудьми й вуркотів, стукаючи дзьобиком по клітці…
Хлопець розгублено вийшов на палубу, пройнятий болючими думками. Може, всі голуби на світі вуркочуть однаково, а людське вухо неспроможне відрізнити їх. Але він міг поклястися, що це вуркотіння він уже чув.
Тим часом з трюму на палубу вийшли троє людей з землистими обличчями.
— Лакі, Ніколо! — закричав Герасім, кидаючись до них. — Яка радість, що я вас знайшов! А це хто? Я його не знаю.
— Митрофан, наш новий стерновий, гарний наш друг. Можеш потиснути йому руку, це порядна людина.
— Тільки Маруліса щось не видно.
Нікола понурив голову:
— Убили бідолаху, він бився, як лев, але розбійники оточили нас дуже вміло.
— Чернець із святої гори, чи не так? — люто спитав Герасім.
— Так! — потвердили водноголос усі троє.
— Тільки він не чернець, а Безбородий, відомий пірат, — додав Школа. — А ти звідки знаєш?
— Зараз побачите. Він забив вам дула рушниць клоччям…
ebooksa