Після цього почався весільний бенкет.
Всі повсідалися на палубі: посередині королева, ліворуч і праворуч молодята, решта широким колом. Мічманові Шаша сказала:
— Туа, пті-ом, ва.[37]
Повторювати не довелося. Проноза миттєво зістрибнув за борт, піднявши фонтан бризок. Не озираючись, побіг туди, де біля човна стирчала довготелеса фігура писаря.
Дикуни по черзі пили з сулії, крекчучи від задоволення. Мені було жаль цих простодушних дітей природи. Вони були приречені. Ох, кохання! На які злочини штовхаєш ти навіть таку благородну душу, як, приміром, у моєї Летиції!
Сп’яніння настало після першого ж ковтка. Я багато разів помічав, що представники народностей, які не звикли до спиртного, сильно хмеліють навіть від найменшої дози.
Відразу ж почалися танці. Чорна Королева танцювала з монументальною неквапністю. Гігантські груди похитувалися, складки жиру ходили хвилями. Навкруг, прикладаючись до сулії, тупотіли воїни. Обидві «наречені» сиділи нерухомо, заховавши голови у плечі, і чекали на розв’язку.
Ось один танцюрист мішком упав на палубу, захрипів. Інші не звернули на це уваги. Впав другий, третій, четвертий. Але ті, хто ще тримався на ногах, тільки раділи: чим менше залишалося людей, тим коротшими ставали інтервали між ковтками.
Нарешті, повалилися всі, крім Чорної Королеви, яка пила вже без упину, все ще пританцьовуючи. Вигляд у неї був задурманений, але водночас і блаженний. Вона нагадувала гіпопотама, який потрапив у рай.
— От бісова безодня, — зауважив Гаррі, відстукуючи ритм долонями по палубі. — Видудлила стільки отрути — на цілий полк вистачило б, і нічого їй не робиться.
— Бісова безодня, — повторила Шаша, ледь ворушачи язиком і засміялася.
Похитнувшись, вона схилилася над Логаном і погладила його по голові.
— Бон філь. Фолі філь. Туа фе бон гарсон шво руж. Іль гранді, девенір мон-марі.[38]
— Звісно, — пропищав Гаррі — і з криком відкотився вбік.
Якби він цього не зробив, велетка розчавила б його своєю тушею. Отрута нарешті звалила Шашу. Зі страшенним гуркотом вона гепнулася додолу і більше не рухалася.
Штурман витер піт.
— Уф! Добре, що справа не дійшла до шлюбного ложа. На нас з вами, Епіне, чекали б великі неприємності…
Летиція мовчки перехрестилася.
— Справу зроблено, — сказала вона, піднявши повіку королеви. — Ходімо звідси. Мені кепсько.
— Мені теж. Молодчина, лікарю. У вас справжній талант отруйника. Сподіваюся, що фляга, приготована для наших друзів, виявиться не менш ефективною.
ebooksa