Дума про Хведьків Рубіж

У церкві суцільне море вурдалаків. Тихо і холодно. Постаті наближаються до місця, де був колись олтар.

— Уже скоро.

Там стоять троє. Один вищий і по боках двоє нижчих на зріст. Вищий починає свою відправу.

— Я, старійший, владою, даною мені…

Тут ще холодніше. Старійший повільно проводить у повітрі кола руками. Дивні у нього жести.

— …молодих до чорного перевернутого хреста, щоб стали плоттю одною і одним…

Торкається чола молодих.

— Духом!!! — кричить юрба в один голос. — Хрестом!!!

Дрижить уже не тільки дівчина, а й хлопець.

— … і спожинати їм хліб божий до скону світу, бо се є людська…

Холодно. Аби вони всі дихали, то стояла б суцільна пара в повітрі.

— … і захлинутись тілом Христа!

— ТІЛОМ! — юрба казиться. — ДУХОМ!

Холодно.

— ХРЕСТОМ!!!

Молоді б’ються в конвульсіях.

— Причастися, Раб Божий!!!

Жах! Жах і смерть!

Молоді оголяють зуби-ікла, впиваються один одному в шиї і п’ють один одного. Упиваються один одним доп’яна. Доки не вип’ють останньої краплини своєї крові.

Останньої своєї кровинки.