Вістінґ ласував бісквітом.
Мартін здавався ще більш розсіяним, ніж у ці дні минулими роками.
— Нічого нового не виринуло, — без спонуки з його боку сказав Вістінґ.
Мартін зрозумів, що той мав на увазі — за рік, що сплив, нових слідів Катаріни не знайшли.
— Випадок у Сьорланні перевіряли? — запитав він.
Вістінґ кивнув. Про це влітку говорили в новинах. На берег одного з острівців поблизу Портьора винесло морем мертве тіло. Подейкували, що жінка дуже довго пролежала у воді.
— Я їм телефонував, — відповів Вістінґ. — Але вони вже мали підозру щодо особи тієї жінки, і вона згодом підтвердилася. То була літня жінка, яка пропала ще на Великдень.
— Як думаєш, якою вона тепер може бути на вигляд? — допитувався Мартін. — Від неї хоч щось залишилося?
Вістінґ задумався. Перші роки вони розмовляли про Катаріну так, ніби вона жива, але поступово Мартін змирювався з думкою, що дружини вже немає на світі.
— Залежить, де вона, — відповів Вістінґ. — Навряд чи знайдемо її у морі, як ту жінку в Сьорланні.
— А якщо вона десь закопана?
Вістінґ відклав бісквіт на тарілку. Мартін вперше запитував про таке.
Вістінґ хрипко кахикнув. Йому стало не по собі від тих слів.
— Залежить від хімічного складу ґрунту, — сказав він. — Якщо її поховано на цвинтарі, то залишились хіба великі кості й зуби. Якщо ж її закопали в щільнішому ґрунті, у глинистому чи болотистому, то тіло могло ліпше зберегтися. Переважно в таких випадках тіло в щось загортають, у брезент або пластиковий мішок. Тоді може й одяг уціліти.
— Ви знаходили такі трупи?
— Бувало…
Знову теленькнув Мартіновий мобільний. Він його навіть не вийняв з кишені.
— Невідомість — то найгірше, — промовив Гауґен. — Найгірше — не знати, що сталося…
Вістінґ не мав що відповісти на його слова. Тема невідомості щоразу повторювалася при їхніх зустрічах. З часом вона стала надто звичною. Вістінґ знав, що Мартін скаже далі.
— Що б не трапилося, я хотів би про це знати. Завжди сподіваєшся до останньої миті, що знайдеться якийсь слід чи пояснення. Я досі не змирився, але розумію, що це мій хрест, який нестиму все життя.