Згодом вони заговорили про погоду, про дощ, який і не збирається вщухати. Мартін поцікавився, як ведеться внучці, Вістінґ розповів про пригоду з ручкою, і як дівчинка по вуха вибруднилася синьою пастою.
Нарешті Вістінґ підвівся з-за столу, подякував за гостину.
— Треба купити собі нову вудку, — сказав він, щоб нагадати Мартінові про домовленість відпочити в літньому будиночку.
Мартін провів його до дверей.
— Я візьму з собою кілька біфштексів, на випадок, якщо риба не братиме.
На ґанку Вістінґ обернувся, потиснув Мартінові руку на прощання і поквапився до авта. Через залите дощем лобове скло він бачив як Мартін, уже зачиняючи за собою двері, витягнув з кишені мобільний телефон.
18
Вістінґ вставив картку-ключ і набрав чотиризначний код допуску до технічної лабораторії «КК», тобто комунікаційного контролю. Мало чия картка могла відчинити цю маленьку кімнатку на останньому поверсі поліційної будівлі. Комунікаційний контроль — один з таємних методів розслідування поліції. Лише жменька працівників знала, яка саме апаратура стоїть у лабораторії, а ще менше людей були навчені нею користуватися.
Нільс Гаммер та Адріан Стіллер обернулися до Вістінґа.
— Він отримав смс-ку, доки я був там, — сказав Вістінґ, дивлячись на монітор, який показував актуальний телефонний трафік.
— З номера, зареєстрованого на Генрі Далберґа, — Гаммер теж обернувся до монітора. — «Як почуваєшся? Ми побачимо тебе в понеділок?» — прочитав він.
— То його колега по роботі, — пояснив Вістінґ. — Я телефонував йому вчора, коли не зміг додзвонитися до Мартіна. Далберґ повідомив, що Мартін взяв лікарняний.
— А нам сказав, що був у літньому будиночку, — нагадав Стіллер.
Вістінґ кивнув. Це був, по суті, перший раз, що він упіймав Мартіна Гауґена на конкретній брехні, але воно могло нічого надзвичайного й не означати. Вістінґ і сам би збрехав начальству про своє нездужання, якби захотів відпочити.
— Потім надійшла ще одна смс-ка, — сказав він.
— З того ж номера, — кивнув Гаммер, тицяючи пальцем у монітор. — «Треба переглянути попередню угоду з „Брюнтесен“ про дренаж узбіч». Гауґен відповів, коли ти вже, мабуть, пішов: «Буду в понеділок. Тоді й розв’яжемо проблему».
— Про що ви розмовляли? — поцікавився Стіллер.
— Про погоду, — відповів Вістінґ, і за хвильку додав: — Ми домовилися поїхати наступними вихідними в його літній будиночок.
Стіллерові сподобалася ідея.
— Ми збираємося оголосити про поновлення справи в передачі «Місце злочину: Норвегія» на телеканалі TV2 у четвер, у п’ятницю ж дати відповідний матеріал у газети, — сказав він і додав: — А ідея з літнім будиночком просто чудова!