Завдання групи полягало насамперед у перегляді давніх і нерозкритих справ з метою з’ясування, чи дадуть новітні технології нові відповіді, чи можна глянути «свіжим оком» і розкрутити нові гіпотези там, де колись слідство застрягло.
Адріан Стіллер зустрів її у сорочці з закасаними рукавами, щиро усміхаючись.
— Без диктофона? — здивувався він.
Коли вона готувала матеріали для подкастів у «справі Крог», то записувала майже кожний свій крок.
— Поки що без, — усміхнулася Ліне.
Вони піднялися ліфтом на шостий поверх. Стіллер провів її довгим коридором до маленької нарадчої кімнатки. Посеред столу в світло-зеленій теці лежав стос документів. Тека розбухла, папери ледь не вивалювалися і трималися купи лише завдяки гумовій стрічці.
— «Справа Єршьо», — сказав Стіллер, жестом запрошуючи її сісти.
Ліне підтягнула до себе стілець.
— Існує якась особлива причина, чому ви взяли справу до розгляду? — поцікавилася Ліне, сідаючи.
— Справа нерозкрита… Для нас це достатня причина, — усміхнувся Стіллер.
— Я мала на увазі, може, з’явилася нова інформація, несподівані факти, які змусили вас переглянути давні події.
Стіллер, повагавшись, відповів, що йдеться про рутину, але Ліне, звісно, не повірила.
— У всіх схожих ситуаціях, коли не знайдено тіла, ми рано чи пізно поновлюємо розслідування, — додав він. — Тепер настала черга Симона Мейєра.
— І як ви чините з такими справами?
— Перевіряємо у два етапи, — почав пояснювати Стіллер. — Спершу переглядаємо технічні деталі, щоб дізнатися, чи існує матеріал, який ми можемо проаналізувати, використовуючи нову, вдосконалену технологію, а потім переходимо до тактичних аспектів, щоб виявити можливі огріхи, помилки чи недогляди, допущені поліцією на той час.
Ліне глянула на стос документів.
— Щось знайшли?
— Найсерйозніша помилка в тому, що справу назвали «справою Єршьо».
— Чому ж?
— Озеро Єршьо має площу майже три квадратні кілометри, а в найглибшому місці — 60 метрів до дна. У ньому водяться окуні, щуки, раки й вугрі, але немає певності, що розгадка ховається саме там.