— Деякі аналізи були зроблені на пізній стадії слідства, у 2003 році, — відповів Стіллер. — Йдеться про три презервативи, використані одним і тим самим чоловіком. На одному з них знайдено лобкові волосини, що дало змогу встановити профіль партнера: XY-хромосоми.
Ліне глянула на Стіллера, даючи зрозуміти, що не допетрала, що він мав на увазі.
— В обох випадках було виявлено чоловічі хромосоми, — пояснив Стіллер. — Тобто йдеться про одностатеву пару, про геїв.
Ліне занотувала, але ця інформація її не зацікавила. Симон Мейєр, скоріш за все, став свідком чогось зовсім іншого.
— Ви маєте ДНК Симона Мейєра?
— Тодішні слідчі виявилися, на щастя, передбачливими. Вони взяли проби з його бритви.
Адріан Стіллер підвівся.
— Чим ця справа цікава для вас? — поцікавився він.
— Та майже тим, що й для вас, — відповіла Ліне. — Своєю нерозкритістю. До того ж, я не вірю, що хлопець упав в озеро й потонув. А це означає, що відповідь існує. Хтось щось знає.
— І що трапилося, як думаєте?
— Хтось його викрав.
— Маєте інформацію ще від когось, окрім поліції?
— Поки знаю лише те, про що тоді писала преса й що говорили близькі хлопця.
— Отже, ніхто не наводив вас на слід?
Ліне трохи розгубилася, не знаючи, що відповісти.
— Знаю з власного досвіду: завжди щось вирине, тільки-но почнеш копати, — мовила вона. — Зараз я лише приміряюся, чи у цій справі є хоч щось, що варто витягнути на білий світ.
Стіллер рушив до дверей.
— Як я вже казав по телефону, віддати теку не маю права, але ви можете вивчати її тут, — сказав він, беручись за клямку. — Коли закінчите писати, я повинен знати, що ви накопали, на той випадок, якби виринуло раптом щось важливе для розкриття справи.
Він ще постояв у дверях, уважно дивлячись на неї, ніби підозрював, що вона вже щось накопала.
— Кава в кавнику, — додав він і залишив Ліне саму в кабінеті.
ebooksa