— Закінчили? — запитав він.
— Майже, — Вістінґ обернувся до Ярманна. — Який магазин?
— «Кооп Меґа».
— Ви на закупи прийшли чи там працювали?
— Працював… Клаусен інколи щось купував.
Вістінґ на хвильку замовк, думаючи, як ліпше сформулювати запитання.
— А можете пригадати ситуацію, коли ви бачилися в крамниці, але він не продукти купував, а робив щось зовсім інше?
— Не купував, а робив щось інше? — перепитав Ярманн. — Що?
— Хтось із покупців, наприклад, просить звільнити для нього картонну коробку, — запропонував Вістінґ, як один з варіантів.
— Та я ж працював там понад десять років тому, — запротестував Ярманн. — Звідки мені пам’ятати…
І раптом урвав сам себе.
— Його дружина померла, — згадав він. — Він заходив, питав про коробки. Так, було таке… Хотів, мабуть, поскладати її речі.
— І ті коробки дали йому саме ви?
— Так.
Вістінґ усміхнувся й обернувся до наглядача.
— Ось тепер ми вже зовсім закінчили.
Тюремний наглядач кивнув, велів Ярманнові зачекати, доки він випустить з кімнати Вістінґа.
Знову забрязкали ключі. Правильна метафора: розслідування — це гра в пазли. Іноді в гравця забагато пазлів, а буває, деякі пазли зовсім не з тієї гри.
18
Головного слідчого звали Ульф Ланде. Ліне записала ім’я і посаду. Потім погортала звіти. Про зникнення Симона Мейєра заявив його брат, він сам подався на пошуки, знайшов велосипед і рибальське причандалля біля озера Єршьо.
ebooksa