Потайна кімната

Одна зі справ була датована 2003 роком. Мортенсен відкрив її, щоб переглянути детальніше. Справа була внесена в реєстр під кодом нещасного випадку з летальним кінцем. Аксель Скавгауґ фігурував у ній як свідок. Жертвою був Леннарт Клаусен.

21

Вістінґ лежав на підлозі разом з Амалією. Мала бавилася, намагаючись скласти з пазлів картинку: десять складанок з різними домашніми тваринками треба було правильно розташувати на сільському хуторі. Її більше цікавили форми пазлів, ніж картинки на них, і вона категорично відмовлялася від будь-якої допомоги.

Ліне сиділа за кухонним столом, гортаючи одну з гостьових дачних книг Клаусена.

— Здається, вони були друзями дитинства, — промовила вона. — Тут навіть є його фото.

У колінах хруснуло, коли він підвівся з підлоги. Ліне посунула книгу ближче до нього. Вона вже дійшла до літа 1998 року. На сторінці були вклеєні три зняті полароїдною камерою фотографії. На одній — четверо дорослих сиділи за столом. Вістінґ упізнав Бернгарда Клаусена. На другій позував білявий хлопчик з крабом у руках. На третій сиділи на причалі троє дітей, десь десятилітнього віку, кожне зі своєю крабовою волосінню.

І підпис на звороті: Леннарт, Туне й Аксель.

Краба тримав саме Леннарт. Запис у книзі свідчив, що родина Скавгауґенів гостювала на дачі три дні.

— Туне, мабуть, сестра Акселя, — припустила Ліне, гортаючи далі.

— Вони мешкали на одній вулиці в Колботнені, — додав Вістінґ.

— Молодець! — вигукнула Амалія.

Новий пазл ліг на своє місце. Вістінґ знову присів біля внучки, трохи підсунув голову корови, щоб вона опинилася там, де треба.

Щодо пожежі в літньому будиночку велося офіційне поліційне розслідування. Перш ніж податися далі в своїх справах, Вістінґ зібрав усі матеріали й передав їх Крістіне Тііс. Вона погодилася, що доказів достатньо, аби висунути Акселеві Скавгауґу підозру за підпал. Зазвичай арешт у таких випадках проводили колеги з Осло й доставляли арештованого туди, але перший контакт поліції з імовірним злочинцем завжди дуже важливий. Перші слова Акселя Скавгауґа після ознайомлення з обвинуваченням можуть стати вирішальними для подальшого розслідування. Поліцейський патруль Осло мав зустріти Вістінґа й Мортенсена на Ламбертсетері, але під час самого затримання їм було слід триматися віддалік.

— Наступного літа він теж там був, — сказала Ліне.

Вона також сіла на підлогу й показала нові фото. Двоє хлопців лежали на лежанці, кожен зі своїми коміксами, між ними стояла миска чіпсів. Аксель дивився у фотокамеру. Під світлиною Ліса Клаусен написала щось про дощовий день.

— Це — потайна кімната, — завважив Вістінґ. — Коробки з грошима знайшли саме тут.

— Він знав про них? Тому підпалив? — запитала Ліне.

Вістінґ глянув на годинник.

— Не бачу сенсу, — промовив він.

Амалія приклала голову до тулуба корови. Вістінґ заплескав у долоні. До повної картини бракувало ще двох пазлів.