— Це ж хто? — запитав Вістінґ.
— У нього минуле солдата-спецпризначенця, — пояснив Тюле. — Перебував в оточенні Александера Квамме аж до побоїща в Альні, передмісті Осло.
— Ніколи про таке не чув, — сказав Вістінґ.
— Події, розслідування яких вдалося втримати в таємниці. Ним відала поліція Осло. Але нам надали копії всього, що чинилося на той час у злочинних середовищах.
Він гортав теку, доки знайшов те, що шукав.
— Тоді ми не побачили зв’язку, але це може стати переломним моментом у справі! Його ДНК на навушнику рації серед украдених грошей може свідчити, що він один із грабіжників.
— А що трапилося в Альні? — зацікавилася Ліне.
— Служба надзвичайних ситуацій отримала телефонне повідомлення про важкопораненого чоловіка на автостоянці, де тепер стоїть готель «Радіссон». Парамедики, які прибули на місце, повідомили про жорстоко побитого Оскара Тведта. Інцидент був кваліфікований як внутрішні розбірки. Дзвонили в службу з телефону самого ж капітана. Тоді нікого не притягли до відповідальності.
— А як це пояснив сам Оскар Тведт? — запитав Вістінґ.
— Ніяк, — відповів Тюле. — Він багато тижнів пролежав у комі, а коли отямився, виявилося, що в нього важкі пошкодження мозку. До того ж, він втратив мову і його паралізувало.
— Де він тепер?
— Коли писали цей рапорт, перебував на реабілітаційній програмі в клініці «Уллевол».
— Одужає? — запитав Мортенсен.
Аудюн Тюле заходився складати свої речі.
— Довідаюся, — коротко сказав він. — Мені ще треба забрати деякі речі зі своєї контори, повернуся завтра.
Мортенсен теж налаштувався іти. Вістінґ провів їх до дверей. Надворі похолодніло. У повітрі війнуло осінню.
31
— «ВҐ» не хоче брати мою статтю…
Ліне розповіла батькові про свою зустріч з керівником новинної редакції.
— Може, й добре, — сказав Вістінґ. — Це насамперед розслідування, а не історія для медіа. Ти опинилась би в непростій подвійній ролі.
ebooksa