ІІ
Голос замовк.
На якусь мить запала гробова тиша, яку перервав розкотистий гуркіт. Роджерс упустив тацю.
У той же час десь за дверима почувся зойк, а потім глухий звук.
Першим зірвався на ноги Ломбард. Він підбіг до дверей і відчинив їх навстіж. На підлозі, наче безформна маса, лежала місіс Роджерс.
— Марстоне! — вигукнув Ломбард.
Ентоні кинувся йому на допомогу. Разом вони підняли жінку й перенесли її у вітальню.
Лікар Армстронґ притьмом метнувся до них. Він допоміг їм покласти її на дивані й схилився над нею.
— Усе гаразд, — повідомив він. — Вона просто знепритомніла. За хвилину прийде до тями.
Ломбард звернувся до Роджерса:
— Принесіть трохи бренді.
Роджерс із побілілим обличчям і тремтячими руками пробурмотів: «Так, сер», — і швидко вислизнув із кімнати.
Віра закричала:
—