колі, і звернувся до Майкла суворим, офіційним тоном:
- Іменем закону я заарештовую вас, Майкле Джексоне! За зв’язки з потойбічними силами у вигляді привиду.
- А ви упевнені, інспекторе, що це потойбічні сили?
- Те, що ми спостерігали, є чортівнею, диявольщиною, містере Джексон! А закон завжди стояв і стоїть на боці
людей. Людей, а не нечистої сили. І в даному випадку я мушу застосувати закон!
- Облиш, Х’ю, чортівню і заспокойся, - озвався Джо. - Згадай краще, у якому віці ми живемо. І потойбічні сили
тут ні до чого. Вони назавжди залишилися у минулих віках, коли у них вірили.
- Гаразд, коли це видиво не чортівня, тоді що це таке?
- Щось зв’язане з наукою, - обережно висловив припущення Джо. - Ми, на жаль, не знаємо природи цього
феномена, тому й лізуть нам у голову всілякі думки про містику.
- Розберемося, Джо. Але - потім. А зараз я мушу арештувати містера Джексона. Так велить мені почуття
обов’язку. - Х’ю повернувся до Майкла: - Привид руйнує вашу сім’ю, містере Джексон.
- Але до моєї сім’ї Місту немає діла. Принаймні воно раніше ніколи не цікавилося мною. То чому мене
арештовують?
- Тому! - майже крикнув Х’ю. - Хоча б тому, що привид порушує порядок. І взагалі, я попрошу вас, містере
Джексон, не дискутувати зі мною. Я при виконанні службових обов’язків і маю іменем закону оберігати в Місті
порядок і спокій. Я змушений буду арештувати і привид, щоб доставити його в Кримінальну службу.
Джо засміявся.
- Але як ти його арештуєш?
Х’ю на мить розгубився, але швидко знайшовся.