Темні таємниці

– Який зв’язок? Отримаєш, ми домовилися.

– Чому тоді вона в тебе опинилася? Її друг мертвий…

– Хіба обов’язково треба вештатися Піщаним, аби запхати носа не у свої справи? До речі, про мертвого друга чую від тебе вперше.

Вадим мовчки визнав правоту.

Вважав Саву Ярмолюка причетним до вбивства Жені за замовчуванням.

Проте… начальник поліції й тут може крутити.

Чорт, він сам уже заплутався. Буває. Та все одно приємного мало.

Зараз Чотар злився на себе.

– Труп знайшли на отій вашій проклятій дорозі.

– Мені яка печаль. Там знаходять мертвих. Просто не треба вештатися довкола, місця дійсно погані.

– Ти мені ту саму долю ось недавно пророкував. Ользі, супутниці моїй, так само.

– Тю. Знайшов пророка. Якщо ви ризикуєте там опинитися, це зовсім не означає, що я чи мої люди мають стосунок до якогось там іншого трупа.

У теорії Ярмолюк правий.

По всіх пунктах.

Чорт забирай!

Чотар сильно, до легкого болю в кісточках, стиснув ручку ковіньки.

– Сподіваюся, наша домовленість діє, – витиснув він із себе.

– Сказав – усе вирішили. Моє слово міцне, Чотарю. Тому зі мною тут усі справу мають.

– Прямо всі…

– Серйозні люди – всі. Гайда, доста вже комарів годувати. По машинах.