Підняти вітрила!

22
18
20
22
24
26
28
30

— Так, — погодився Безбородий. — За нього ми виручимо добрі гроші, 3 Александрії підемо в Порт-Саїд, перемінимо назву, оформимо необхідні документи, адже в нас є свої люди в портах, треба буде тільки знайти серйозного покупця.

— А навіщо його продавати? — здивувався хтось. — Хіба він нам не пригодиться? Може, краще, приберегти!

— Ні! У мене інші наміри.

Той самий чоловік кинув докірливо:

— Капітане, ти ховаєшся від нас, а це зле!

— Стули писок! — гаркнув Безбородий так, що Акоп, який притаївся за спиною Ісмаїла, злякано метнувся в протилежний куток трюму.

Пірати за стінкою мовчали, мов їм заціпило. Трохи згодом один із них наважився порушити мовчанку:

— Капітане, далі на архіпелазі нам бути небезпечно.

— Ти просто боягуз! — презирливо сплюнув Безбородий. — Навіть якщо всі зрадять і скажуть, куди ми пішли, то чи зможуть вони наздогнати нас тією калошею?.. І нічого скімлити, як баби!.. Ану геть звідси, залиште мене самого!

Двічі їм не треба було повторювати…

Трохи згодом корабель, який досі йшов з великим креном, вирівнявся, — отже, вони змінили курс і вітер тепер дув з корми: досі пірати ішли на ост, щоб якомога далі відійти від небезпечного місця, а тепер повернули на зюйд, обминаючи острів Скірос.

О цій же нічній порі на протилежному боці острова йшла курсом зюйд-ост «Пенелопа», гнана добрим вітром. Антон Лупан і Герасім стояли, схилившись над картою, в каюті капітана, а кір Яні розлючено ходив позад них.

— Цією плавучою труною ми ніколи не зможемо їх наздогнати! — сказав Герасім.

— Якщо труна, то геть звідси! — вибухнув капітан, прикусивши сигару.

— Людина в розпачі не думає, що каже, кіре Яні! — примирливо обізвався Антон. — Я знаю, що «Пенелопа» не виставить нас на посміх.

— Це мене не стосується, мені треба в Пірей.

— Нам теж треба в Пірей, але спершу ми повинні зловити піратів. А до того часу я, з вашої волі, командуватиму «Пенелопою».

— З моєї волі? Ні!

— Тоді всупереч вашій волі! Згода?

Кір Яні скрипнув зубами. Понад чотири місяці він не був господарем на своєму кораблі. Спершу потрапив до рук Безбородого, який тримав його під замком у трюмі, а коли вирішив, що вже врятувався, то на тобі, з"явились нові пірати! Твердять, ніби вони порядні люди, а поводяться гірше розбійників. Викинули в море; половину пшениці з трюму, зібрали все полотно, яке. тільки знайшли на кораблі, навіть простирадла, і зараз чотири гайдуки на палубі роблять великі вітрила. А як щогли поламаються?.. Подумати тільки, — замість того, щоб відправитись у Пірей, вони хочуть наздогнати Безбородого, який утікає кращим кораблем і має в запасі десять годин ходу!