— Ні! — Старий аж зажмурився.
— Розплющ негайно!
Його очі закотилися.
— Відпустіть! — викрикнув він. — Годі!
Дівчина поточилася, немов зібралася впасти прямо на них
— Годі! — вигукнув старий. — 3 нами ж Сесі, сама невинність.
— Невинність!
Внутрішнє горище заревіло.
— Дідусю, — тихо мовила Сесі, — з усіма моїми недалечкими екскурсіями, моїми подорожами, я не…
— Невинна! — заволали четверо кузенів.
— Послухайте! — запротестував Прадідусь.
— Я не хочу це слухати!
— Так, — голос Сесі мандрував по лугах спогадів. — Якось я затрималася на літньому обличчі дівчини, щоб подивитися на одного юнака, і в ту ж мить, я була в тому самому парубкові, обпалюючи пристрастю цю дівчину вічного літа. Я гніздилася в сімейній парі мишей, кружляла з папужками-нерозлучниками, чутливими голубками і ховалася в метеликах, що зливалися на квітці.
— Чорт!
— Грудневими ночами я возилася на санях, а навколо падав сніг і з рожевих ніздрів коней виривалася пара. У теплі хутряних ковдр ховалися шестеро молодих людей, що копошилися, жадали й отримували бажане…
— Припини!
— Браво! — горлали кузени.
— … і коли я селилася в конструкції з кісток і плоті, найкрасивішій жінці в світі…
Прадідусь був приголомшений.