Код Катаріни

Стіллер зачаївся в темряві й чекав, сам не знаючи до пуття, на що чекав. Через п’ять хвилин відступив углиб лісочка й зателефонував Вістінґові.

— Гауґен сидить в авті біля будинку Кроґів, — повідомив Адріан.

— Ага, — задумливо промовив Вістінґ.

Стіллер пояснив колезі, де той має залишити авто і як знайти стежку через ліс.

— Буду там за десять хвилин, — сказав Вістінґ.

Стіллер вимкнув звук у телефоні, поклав його в кишеню, щоб відчути вібрацію, якщо хтось задзвонить, і, скрадаючись, вернувся до освітленої вулиці. Мартін Гауґен так і сидів в авті. За якихось сорок метрів від Стіллера.

У будинку, далі вулицею, засвітилося. Гауґен трохи відхилився. Рух був ледь помітний, але достатній, аби Стіллер зміг констатувати, що чоловік за кермом живий і не спить.

За дві хвилини світло згасло. Тієї миті позаду Стіллера зашурхотів під ногами Вістінґа верес.

— Він просто сидить в авті, — прошепотів Стіллер, і глянув на годинника. — Вже майже пів години.

Вістінґ мовчки вийняв маленький бінокль і приклав до очей.

Стіллер прихилився до стовбура.

Минуло ще двадцять хвилин. Нічого не відбувалося. Стіллер знову глянув на годинника.

— Уже майже година, — тихо промовив він.

Раптом дверцята пікапа відчинилися, з нього вийшов Мартін Гауґен. Він стояв біля авта, обернувшись обличчям до великого будинку.

— Що робити, якщо він зайде в дім? — прошепотів Стіллер.

Вістінґ мовчав.

Мартін Гауґен перейшов вулицю і зупинився у світлі ліхтаря перед воротами. А тоді зненацька різко розвернувся і рушив назад, сів за кермо й завів двигун. Стіллер з Вістінґом припали до землі й лежали ниць, аж доки пікап від’їхав, а тоді зірвалися на рівні ноги й помчали через лісок до своїх автомобілів. Монітор GPS показував, куди рухався Гауґен: він виїхав на Е18 і попрямував додому.

— Я думаю, він дійшов до критичної межі, — промовив Стіллер. — Мені здається, він приїхав сюди, щоб зізнатися у скоєному батькам Надії.

Вістінґ мовчав, однак Адріан бачив по ньому, що думає він так само.

— Йому потрібний ще мінімальний поштовх, — вів Стіллер далі. — Ось це і є твоїм завданням.