Код Катаріни

22
18
20
22
24
26
28
30

Він не збагнув до пуття, як стиналися й шугали в його голові думки, але раптом до нього дійшло, що той код міг означати.

Скрипнуло ліжко, коли він сів на ньому. Він підтягнув до себе стілець з наплічником, намацав у боковій кишеньці сірники, запалив свічку, знайшов папір і олівець.

Вістінґ стільки годин просидів над вивченням кодування в записці, що йому було зовсім не важко реконструювати її з пам’яті. А коли цифри лягли на папір, він уже не мав жодного сумніву. Він знайшов розв’язок загадки.

60

Світло в готельному номері не горіло. Адріан Стіллер лежав горілиць у ліжку, склавши на грудях руки. Він зосередився на своєму диханні: як з кожним вдихом ковдра піднімалася, а з кожним видихом — опускалася, як втягувалося ніздрями повітря і як випускалося. Він мандрував подумки, доки, урешті, зачіпався за якусь місцину або за слово, яке можна було повторювати в голові, раз за разом. Цього разу він доклигав до водоспаду Туґела в Південній Африці. Бачив, як могутній потік спадає з 900-метрової висоти, з гори Монт-о-Сурс.

Туґела.

Він промовляв назву, як це робить тамтешнє населення, глибоко й утробно, майже як мантру.

Він сам собі виробив таку форму медитації, без обкурювань, дзвіночків, свічок та духовної музики. Вона дарувала йому внутрішній спокій, а іноді навіть присипляла.

На нічному столику задзвонив телефон.

Стіллер потягнувся за ним. Годинник показував 02.37. Телефонував Нільс Гаммер.

— Ти спав?

— Майже.

— Вістінґ вважає, що він розгадав «код Катаріни». Він знає, де шукати Надію Кроґ.

Стіллер сів на ліжку.

— Де?

— Він прислав мені смс-ку, — вів далі Гаммер, не відповівши на запитання. — Вістінґ припускає, що, можливо, зовсім не Мартін, а Катаріна Гауґен вбила Надію. Код — це координати на карті, які вказують, де її захоронено. Катаріна склала код, щоб наочно показати поліції, коли прийшла б із зізнанням.

— Де? — знову запитав Стіллер.

— Десь на узбіччі Е18. Нове швидкісне шосе саме будували, коли зникла Надія. Катаріна працювала у відділі планування. Вістінґ вважає, що вона зобразила відтинок дороги. Число 18 — це номер дороги. Е18 — Європейська автострада.

Стіллер підвівся, підійшов до письмового стола. Розкрив ноутбук, щоб глянути на фотокопію кодованої записки, але він і без фото добре уявляв той клаптик паперу і число 18, записане двічі й обведене прямокутником.

— А що з іншими числами? — запитав він.