Брови Ліне полізли вгору від здивування.
— Подкаст?
— Радіокоментар, — пояснив Фрост, так наче термін їй невідомий. — Ми вже наготували анонси. Можеш пояснити, Даніелю, як ти все собі бачиш?
— Це буде мультимедійна презентація цілої справи. З графікою та анімацією, але подкаст — найважливіший. Задум такий, що Ліне розповідатиме про хід справи, роблячи в такий спосіб підводку до головної статті тижня. Які дослідження вона провела, що з того приводу думає, запис розмов — одне слово, заохочуватиме слухачів до роздумів та аналізу.
— То як, тебе таке цікавить? — знову запитав Сандерсен.
Ліне гризла ручку й мовчала.
— Ти працюватимеш з дому, і це велика перевага в твоїй ситуації, доки сидиш у декретній відпустці, — вів далі Сандерсен. — Надія Кроґ мешкала в Порсгрюнні, від тебе — пів години їзди.
Стіллер налив собі з карафки на столі води. Ліне Вістінґ обернулася до нього.
— Ви маєте підозрюваного? — запитала вона.
Стіллер пригубив склянку. Він сподівався, що таке запитання не вирине, але здогадливість Ліне йому сподобалася. Донька вся в тата. Відразу бачить суть.
Адріан Стіллер довго зволікав з відповіддю, нарешті відставив склянку.
— Так, — урешті зізнався він і завважив ошелешену реакцію головного редактора й шефа відділу новин. — Я не мав наміру розповідати зараз більше, але наш план із залученням медіа мав би допомогти його викрити й привести до арешту. Тож ви повинні нам допомогти. Першої публікації очікуємо в п’ятницю.
— У п’ятницю? Уже цієї п’ятниці? — охнула Ліне. — Ну, я не знаю…
Головний редактор урвав її на півслові. Видно, аж ніяк не хотів втратити такого шансу для газети.
— Даніель працює з цією справою уже два тижні. То як, встигнемо підготувати матеріал до п’ятниці?
Даніель Леанґер впевнено кивнув.
— Концептуальна графіка і макет майже готові. У першій подачі публікуємо фактаж. Я вже його зібрав і почав працювати над сценарієм подкасту.
— То відповідь «так»? — не відступав Фрост.
— Так, — підтвердив Даніель.
Головний редактор обернувся до Ліне.