Код Катаріни

— У дядька Райдара скоро день народження. Йому виповниться сімдесят п’ять. Ми вирішили відсвяткувати тут, у нас вдома.

— На вихідні? — запитав Мартін, і в його голосі забриніло зацікавлення.

— Наступні, не тепер. Субота 26 жовтня, о п’ятій.

Мартін був помітно розчарований.

— Було б гарно, якби ти зміг приїхати, — вела далі тітка.

Мартін подякував за запрошення і пообіцяв приїхати.

Потім Мартін Гауґен зателефонував якомусь чоловікові в Саннефьорді. Було чутно, як він назвався співрозмовникові.

— Мене цікавлять набори моделей, які виклали на сайті «Барахолка».

— Слухаю вас, — відповів чоловічий голос.

— Ви ще їх не продали?

— Мені вже дзвонили кілька покупців, але моделі ще не продані.

Мартін домовився з продавцем про купівлю двох пластикових моделей: восьмиколісного тягача Scania Т142 та Peterbilt 359 Conventional. Він хотів їх забрати ще того ж вечора.

— У нього величезна колекція модельок, — пояснив Вістінґ. — Думаю, він почав ними бавитися, коли жив на будові, щоб було за чим гаяти довгі вечори.

Стіллер мовчки стенув плечима.

— Перевір інтернет, — попросив він Гаммера.

Нільс Гаммер перемкнувся на іншу систему. Мартін переглядав різні онлайн-газети й годинами нишпорив на сайті «Барахолки». Окрім моделей, його цікавили автомобілі та мотоцикли.

— Йому не дає спокою дорога в Трьоннелазі, — завважив Гаммер, відкриваючи сторінку, на яку заходив Мартін.

Це була стаття у свіжому номері газети «Адрессе-авісен» про обвал на дорозі з інтерв’ю з кимось із шефів дорожньої служби.

Стіллер виявив ще одну адресу, на яку заходив Мартін. Він задавав у пошук фразу: «Що стається з тілом після смерті».

Гаммер відкрив сторінку. То була популярно-наукова дослідницька стаття про те, що відбувається з тілом померлого, від перших годин з трупними плямами й трупним одубінням до тління і розкладання тканин.