Код Катаріни

— Я хотів розшукати секретарку, яка їх розпечатувала на фірмі Кроґа, але вона вже померла, — сказав Даніель. — І телефонної будки більше немає.

— Спробуймо розшукати когось з тих, чиї відбитки пальців поліція знайшла на телефонному каталозі, — запропонувала Ліне. — Таких було троє. їхні імена знайдуться у поліційних рапортах.

— Добрий помисел, — кивнув Даніель.

— Якщо вони, звісно, захочуть говорити, — відразу засумнівалася Ліне. — Бо ж саме через відбитки пальців вони потрапили в поле зору поліції.

— Якщо не пощастить, розпитаємо поштаря. Його ім’я теж маємо. Поліція брала його відбитки, щоб відсіяти від решти.

Даніель востаннє звірився з GPS і завернув у типовий для 70-х років квартал особняків, з пишними садками й будинками в однаковому архітектурному стилі, які за багато десятиліть розширилися коштом прибудов і добудов.

Даніель зупинився біля ряду сміттєвих контейнерів, виставлених на вулицю, але двигуна не глушив.

— Он там, — показав він на будинок, майже схований за високим живоплотом туй, за якихось тридцять метрів далі.

Ліне глянула на годинника.

— Трохи зарано приїхали.

— Але ми ще й не готові до зустрічі.

Даніель вийняв диктофона, подав мікрофон Ліне.

— Розповідай, де ми і чому.

Ліне заздалегідь обдумала, як почати вступ, і приблизно знала, що саме говорити. Вона вийняла з торбинки блокнот, кілька поліційних протоколів і поклала собі на коліна.

— Перевірмо звук, — сказав Даніель і попросив її полічити до п’яти.

Пристрій працював, можна було починати.

— Ми на Ґліммерваєн, у районі Стрідсклев, у Порсгрюнні, — проказала Ліне, уявляючи, як її слова звучатимуть у радіопередачі. — Ми — це Даніель Леангер і я, Ліне Вістінґ. Ми тут, бо тут востаннє бачили Надію Кроґ.

Ліне зробила паузу.

— Ми сидимо в автомобілі. У будинку за тридцять метрів від нас мешкає Лів Гове. Двадцять шість років тому вона теж мешкала тут. Тоді вона була наймолодшою донькою в родині. Згодом Лів успадкувала будинок і тепер живе в ньому разом з чоловіком та дітьми. У п’ятницю, 18 вересня 1987 року, Лів, скориставшись відсутністю батьків, влаштувала вечірку й запросила друзів. Серед них була найближча її подруга, Надія Кроґ. Ми хочемо розпитати Лів Гове, що ж трапилося того вечора.

Ліне опустила мікрофон.